Державне регулювання економіки

ПЛАН

1.Об’єктивна необхідність в державному регулюванні економіки

2.Особливості державного підприємництва в Україні та організація управління ним

3.Методи та засоби прямого впливу держави на розвиток державного сектору

1.Об’єктивна необхідність в державному регулюванні економіки

Діяльність держави характеризується двома різними поняттями: її потенціалом і ефективністю. Під потенціалом держави розуміють здатність ефективно провадити і пропагувати колективні заходи; ефективність - це наслідок використання цього потенціалу для задоволення зростаючого попиту суспільства на відповідні блага. Держава з більшими потенціальними можливостями може бути більш ефективною. Однак держава може мати значний потенціал і не бути достатньо ефективною, якщо цей потенціал не використовується належно. Шлях до створення ефективної економічної системи досить складний.

Сутність держави розкривається та реалізується в її взаємодії із суспільством. Нині держава виконує наступні функції:

1) політичну;

2) соціальну;

3) міжнародну;

4) економічну.

Економічна функція держави полягає у створенні передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності суспільства.

Усі функції держави тісно взаємопов’язані. Але економічна функція є найважливішою, тому що низька ефективність використання економічного потенціалу перешкоджає реалізації інших суспільних функцій.

Економічну функцію держави можна поділити на п’ять напрямків:

1.Забезпечення економіки необхідною кількістю грошей. У цій сфері держава є монополістом і протистоїть великій кількості покупців, які формують попит на гроші. З метою задоволення цього попиту держава здійснює грошово-кредитну політику.

2. Формування правових засад функціонування економіки. З цією метою держава визначає правовий статус окремих форм власності, регулює відносини між виробниками та покупцями товарів, регламентує здійснення окремими підприємствами зовнішньоекономічної діяльності, визначає обов’язки підприємств перед державою і т.д. Спираючись на економічне законодавство, держава виконує роль арбітра у сфері господарських відносин, виявляє випадки незаконної діяльності та вживає відповідних заходів до порушників.

3. Усунення від ринкового саморегулювання. Неспроможність ринку забезпечити ефективний перерозподіл ресурсів компенсується державним втручанням в економіку. З цією метою держава здійснює захист конкуренції, забезпечує людей суспільними товарами, формує інформаційну інфраструктуру ринку, здійснює стабілізаційну політику.

Суспільними товарами у світовій економічній науці називають колективні блага та товари, споживання яких має бути рівноправним. До них належать: національна оборона, державне управління, охорона громадського порядку, єдина енергетична система, фундаментальна наука і т. ін. Витрати на чисті суспільні товари передбачаються в центральному і місцевих бюджетах.

Чистих суспільних товарів не так багато. Дуже багато приватних товарів, виробництво і продаж яких забезпечуються ринковою системою (хліб, одяг, автомобілі, цегла та ін.). Є товари, які мають ознаки загальносуспільних і приватних товарів, наприклад, вища освіта, яка може бути і державною і приватною, охорона здоров’я.