Державні витрати: поняття, особливості та принципи фінансування

Нині застосовуються два методи бюджетного фінансу¬вання:

1.Метод єдиного казначейського рахунку. Цей метод вико¬ристовується для фінансування заходів з державного бюдже¬ту України. Це система бюджетних рахунків органів Держав¬ного казначейства, відкритих в установах банків за відпо¬відними балансовими рахунками, з яких органами Державно¬го казначейства здійснюються платежі безпосередньо суб’єк¬там діяльності;

2.Метод перерахування бюджетних коштів з поточних ра¬хунків місцевих бюджетів на рахунки головних розпоряд¬ників бюджетних коштів. Суть його полягає в тому, що від¬повідно до бюджетного розпису фінансові органи перерахо¬вують кошти бюджету головним розпорядникам у порядку фінансування, на їхні рахунки згідно з кошторисом.

Із місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів та заходів у галузі освіти. Це витрати на:

–дошкільну освіту (дошкільні заклади освіти);

–загальну середню освіту (загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, вечірні школи);

–заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації (загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, дитячі будинки, спеціальні загальноосвіт¬ні школи-інтернати, школи та інші заклади освіти для дітей з вадами у фізичному чи розумовому розвитку, загальноосвіт¬ні школи соціальної реабілітації, допомога на дітей, які зна¬ходяться під опікою, піклуванням);

–позашкільна освіта (позашкільні заклади освіти, заходи із позашкільної роботи з дітьми);

–професійно-технічна освіта;

–вищі заклади освіти І та ІІ рівнів акредитації;

–післядипломна освіта (центри підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення);

–інші заклади та заходи в галузі освіти (придбання підруч¬ників, методична робота, інші заходи з народної освіти, служ¬би технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремон¬том, централізовані бухгалтерії, групи з централізованого господарського обслуговування, інші заклади освіти).

Витрати на охорону здоров’я з місцевих бюджетів вклю¬чають утримання:

–лікарень широкого профілю;

–спеціалізованих медичних закладів (спеціалізованих ліка¬рень та інших спеціалізованих закладів: центрів, диспансерів, госпіталів для інвалідів Великої Вітчизняної війни, лепрозо¬ріїв, медико-санітарних частин, тощо, що мають ліжкову ме¬режу; пологових будинків; санаторіїв для хворих туберкульо¬зом; санаторіїв для дітей та підлітків; будинки дитини; стан¬ції переливання крові; станції швидкої та невідкладної медич¬ної допомоги);

–поліклінік та амбулаторій;

–спеціалізованих поліклінік;

–загальних і спеціалізованих стоматологічних поліклінік;

–фельдшерсько-акушерських пунктів;