Інвестиційний менеджмент: механізми залучення іноземних інвестицій
9.Будівельна галузь та промисловість будівельних матеріалів;
10.Переробка покладів декоративного каменю (виробництво плитки облицювальної);
11.Туризм;
12.Курортно-рекреаційна галузь.
13.Екологічна сфера.
При визначенні регіональних пріоритетів розвитку іноземної інвестиційної діяльності домінуючим фактором для України є нерівномірність територіального розміщення економічного потенціалу держави (на Донецьку, Дніпропетровську, Київську, Харківську і Луганську області припадає близько 50% національного доходу, а на інші - в середньому лише по 2-3%). Це спричиняє суттєві соціально-економічні диспропорції, які можуть негативно вплинути на безпеку держави. В той же час є всі підстави стверджувати, що практично всі західні регіони України поки що не використовують свій наявний потенціал у таких пріоритетних для країни сферах, як транспортно-комунікаційна інфраструктура, міжнародний туризм тощо. А такі області, як Львівська, Волинська, Закарпатська і Чернівецька мають найкращі умови для розвитку регіональних форм інтернаціоналізації (прикордонна торгівля, створення вільних економічних зон тощо). Позитивним фактором для поліпшення інвестиційної ситуації в західній частині України може стати будівництво мережі міжнародних транспортних коридорів (згідно з програмою створення та функціонування мережі міжнародних транспортних коридорів, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 1998 р. № 346) та виконання робіт з реконструкції Львова, пов'язаних з його перетворенням в "західну вітрину" України.
Одним з основних принципів державного регулювання іноземного інвестування у контексті структурної перебудови економіки України має бути дотримання балансу галузевих та регіональних пріоритетів залучення іноземних інвестицій. Тому з огляду на даний принцип пріоритетні вектори регіонального розподілу іноземного інвестування повинні бути спрямовані у бік регіонів Західної та Південної України.
Розрахунки показують, що на ці пріоритетні для іноземного інвестування регіони держави припадало понад половину (55%) всього обсягу інвестицій до України. Таким чином, співвідношення між визначеними вище галузевими та регіональними українськими пріоритетами іноземного інвестування економіки України за ступенем їх збігу з напрямами російського інвестування на початку 1999 р. склалося на користь перших. В той же час, участь інвесторів у будівництві транспортних коридорів, мережа яких проходить переважно територією Західної України, сприяла б вирішенню такої важливої для цього регіону проблеми, як зайнятість населення.
Соціально-економічному розвитку південного та західного регіонів України, що мають значний туристично-рекреаційний потенціал, сприяло б також вкладання інвестицій у туризм на цих територіях.
Українськими нормативно-правовими актами передбачені наступні форми здійснення іноземних інвестицій:
1. Створення спільних підприємств з різною часткою іноземної участі або придбання частки вже діючих підприємств;
2. Створення підприємств, що цілком належать іноземному капіталу, або придбання у повну власність діючих підприємств;3. Придбання нерухомого чи рухомого майна шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді цінних паперів (акцій, облігацій тощо);
4. Придбання прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;
5. Співробітництво з іноземними інвесторами на підставі договору (контракту) із суб'єктами господарської діяльності України без створення юридичної особи (наприклад на основі договору про виробничу кооперацію, спільне виробництво якоїсь продукції тощо);
6. Інші форми, що не заборонені законами України.