Інвестиційний менеджмент: реальні інвестиції, їх склад і структура
1.Поняття реальних інвестицій. Види реальних інвестицій. Нове будівництво. Розширення наявного виробництва. Реконструкція підприємства. Технічне переобладнання нового підприємства.
2.Характеристика форм відтворення основних виробничих фондів.
3.Методика первинного відбору реальних інвестиційних проектів за оцінкою їх інвестиційних якостей.
4. Бюджетування капітальних вкладень.
5. Аналіз стану та динаміки капітальних інвестицій в економіку України.
1.Поняття реальних інвестицій. Види реальних інвестицій.
У відповідності до класифікації інвестиції за ознакою об’єктів кладень виділяють реальні інвестиції як капіталовкладення у речові елементи основного капіталу. Вони пов’язані зі створенням нових, реконструкцією, розширенням та технічним переобладнанням наявних підприємств і реалізуються в процесі капітального будівництва.
Чинними нормативними документами регламентовано загальні визначення понять нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переобладнання підприємств.
1.Нове будівництво – це будівництво комплексу об’єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будівель, споруд, а також філіалів та окремих виробництв, які після введення в експлуатацію перебуватимуть на окремому балансі. Таке будівництво, як правило, проходить на нових майданчиках з метою створення нових виробничих потужностей. Новим є також будівництво на новому майданчику підприємства такої самої, або більшої потужності (продуктивності, пропускної спроможності, місткості будівлі) замість ліквідованого підприємства, подальшу експлуатацію якого визнано недоцільною.
2.Розширення наявних підприємств - будівництво додаткових виробництв на наявному підприємстві, а також будівництво нових і розширення наявних цехів і об’єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення на території наявних підприємств з метою створення додаткових чи нових виробничих потужностей. Розширення може передбачати будівництво у складі підприємств філій і виробництв, які після введення в експлуатацію не матимуть самостійного балансу.
3.До реконструкції наявних підприємств відносяться переобладнання цехів і об’єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення; воно пов’язано із вдосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науково-технічного прогресу і здійснюється за комплексним проектом на реконструкцію підприємств в цілому з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та зміни номенклатури продукції в основному без збільшення чисельності працюючих з одночасним поліпшенням умов їхньої праці та охорони довкілля. За реконструкції може здійснюватися: розширення окремих будівель і споруд, у випадках коли нове обладнання не може розміщуватися в наявних будівлях, будівництво нових і розширення існуючих цехів з метою ліквідації диспропорцій, будівництво нових споруд замість ліквідованих через недоцільність їх експлуатації. Реконструкція має забезпечувати:
-підвищення виробничої потужності підприємства;
-впровадження маловідходної, безвідходної технології і гнучких виробництв;
-скорочення кількості робочих місць;
-підвищення продуктивності праці;
-підвищення фондовіддачі та ін.