Давньокитайська медицина.Історія та сучасність

Під час розвитку плоду ісконне ці вже сформовано. Воно зберігається в нирках і тісно звязано з воротами життя. Постнатальне ци також поділяється на два види: небесне та земне ци. Небесне ци ми вдихаем і видикаем. Земне ци означає ци води і ци зерен. Воно названне земним, так як зерна виростають з землі. Дійсно воно включає всі основні і тонкі ци, зібранні із різних продуктів харчування через травну систему нашими органами для підтримки життевої активності. Тільки наповнене небесними та земними ці, людське тіло тіло може бути життєво активним.Пренатальне ци є основна і рухабча сила, і , видимо необхідно так же, як і постнатальне ци – джерело матеріла життєвої активності тіла. Відношення між двома видами ци такові: пренатальне ци – рухаючи сила життя, а постнатальне – матеріал, підтримаючий життя. Життя людини і вся його діяльність рухаеться пренатальним ци, і доповнюються постнатальним ци. Вони взаємодіють друг із другом і основуються одно на іншому, формує справжнє ми для життєвої активності тіла.

Вправи цигун заставляють істенне ци нормально функцюнквати в тілі людини та широко – такове значення гун, яке в системі цигун називають гунфу. Слово гунфу мае широкий зміст. Воно може означати час і кількість занять цигун, чи навчання методології і досягнення майстерності цигун. коротко говорячи, це метод створення ци.

Упор людини в виконані вправ цигун відбиває його силу волі і цілеспрямованість. Виконання вправ часинами чи без старання не може дати позитивних результатів. Якість виконання вправ цигун прямо діє на результати. Їх ціль – створення справжнього ци. Мати достатньо справжнє ци, означае мати відмінне здоровя. Створення істинного ци включає в себе три типи дії: перший тип – дихати основним і життевим ци , другий тип – підтримувати спокійний душевний стан, третій тип – тримати органи тіла в гармонії. Ці три способи дії мають ціль регуляцію фокусу думок, форми та дихання , які відомі як три основних фактора цигун.

Тіло людини має спеціальну систему, яка зв'язує його поверхню з внутрішніми органами та верхню частину тіла з нижнєю, а також з'єднує всі плотні й полі органи. Канали та коллатерали не представляють кровоносні судини чи нерви. Термін канал – жінь – має значення маршрут. Канали називаються також провідниками єнергії. Вони формують стовбурові лінії. Термін коллатерали – люо – має значення мережа. Коллатерали являються гілками каналів. Канали та коллатерали пронизують все тіло і паратворюють його в живу одиницю, органічний моноліт. Є дванадцять постійних каналів, які ведуть до плотних та полих органів. Їх природа виражається термінами інь та ян. Канали, які з'єднують пілотні органи і розміщенні вздовж внутрішніх сторін тіла, називаються каналами інь. Канали, які з'єднують полиє органи і розміщені вздовж наружних сторін тіла, називаються каналами ян.

В залежності з природою внутрішніх органів і маршрутами, по яким вони знаходяться, канали далі поділяються так: три канали інь руки, три канали ян руки, три канали інь ноги, три канали ян ноги. (див.мал 1). 12kanalov.bmp

Мал.1

Дванадцять каналів, зв’язаних з плотними і полими органами.

Три канали інь руки ідуть із груди через руку, зєднуя три канали Ян руки. Три канали Ян руки виходять з руки і йдуть через голову, з'єднуються з трьома каналами Ян ноги.

Три канали Ян ноги тягнуться із голови через ногу, з'єднуються з трьома каналами інь ноги. Три канали інь ноги йдуть із ноги через грудь, зєднуясь з трьома каналами інь руки. Канали інь зв’язані з плотними органами, а канали Ян з полими. Канали інь политних органів підтримують полие, а канали Ян полих органів живлять плотні; так формується шість пар зв'язків, об'єднуючих поверхню тіла з внутрішніми органами.

В давньосхідній медицині розрізняють плотні, полие і незвичайні органи.

П’ять плотних (паренхіматозних) органів: серце, печінка, селезінка – підшлункова залоза, легені, нирки. В ролі доповнювального до них прираховують перикард. Функція плотних органів – накоплення та зберігання життєвої енергії.

Шість полих органів: сечовий міхур, шлунок, товста кишка, тонка кишка, три частини тулуба, жовчний міхур. Функція полих органів – вироблення та транспортування поживних речовин.