Давньокитайська медицина.Історія та сучасність

Одночасно з призначенням спеціальних ліків і застосуванням акупунктури давньо-китайській медицині відомі наступні методи дії, які використовуються згідно з показаннями в різних областях медицини:

1.Скребковий масаж, наприклад, за допомогою монети (Хуа-ша).

2.Наклеювання лікарських засобів на шкіру (Бо-ди).

3.Банки (Хуа-гуань).

4.Введення медикаментів в шкіру шляхом “утюжки” (Юнь-фа).

5.Гідротерапія (подібно терапії по методу Кнайпа)

(Шуй-лао).

6.Бальнеотерапія (Ю-фа).

7.Лікування лікарськими парами та димом (Хунь-чжэн).

8.Накладання пов’язок з бджолиним візком (Ла-лао).

9.Грязі (Ни-лео).

10.Лікувальна гімнастика (Дао-инь).

11.Массаж (Дуй-на).

12.Китайская дихальна терапия (Ци-гун).

13.Щипковая терапия позвоночника (переважно в дітей)

(Ни-жи).

14.Надрізи шкіри (Га-чжи).

Різні з цих методів, і зараз знаходять багатогранне використання в лікарській практиці, і по можливості вдосконавлються.

Для китайської медицини є характерним цілісний підхід до аналізу явищ.

Характерний для китайської медицини цілісний підхід до аналізу явищ ґрунтується переважно на двох факторах:

1.Розгляді людського організму як органічно єдине ціле.

2.Визнання цілісності взаємини між людиною і

природою.

Людське тіло як органічно єдине ціле

Китайська медицина виходить з того, що різні частини людського тіла знаходяться між собою в тісному органічному взаємозв'язку. Центр цього органічного цілого знаходиться в п'ятьох щільних органах, відносини яких до інших частин тіла встановлюються через систему каналів (Чин-люо), що включає відповідно до традиційних китайських представлень кровоносні судини і нервові шляхи. Дія системи каналів виявляється у взаємодії між окремими щільними і по-лыми органами й в обміні між внутрішніми органами й іншими частинами тіла.