Культура хетської держави, Фінікії, Ассирії, Персії
Підкоривши багаточисельні народи з давньою культурою, перси охоче сприймали культурні надбання чужоземців, однак не сліпо, а пристосовуючи їх до своїх потреб.
Перси запозичили вдосконалене ассірійське клинописне письмо, пристосувавши його до своєї мови. На основі запозиченого клинопису вони створили клиноподібний алфавіт. Цим письмом складені давньоперські історичні і будівельні написи. Клинописом написаний і великий Бехістунський напис Дарія I /522-486 рр. до Р.Х./. Довгий напис на перській, еламській і вавілонській мовах, що був маніфестом в якому Дарій I повідомляв про придушення сепаратистських повстань і відновлення єдності держави, став тим ключем для вчених-мовознавців у розшифровці мов народів Месопотамії.
Крім мови персів об’єднувала єдина релігія. В період правління Дарія I державною релігіею стає зороастрізм. Який був названий так за ім’ям пророка Заратуштри /по грецькі - Зороастр/ - засновника релігії поклоніння вогню йому приписується створення священної книги «Авеста». Більшість дослідників вважають, що Заратуштра - ре¬альна особа, яка з часом була обожнена. Проповіді Заратуштри напи¬сані на мові, ще більш давній, ніж мова, на якій складені клинописні тексти перських царів. Вона близька до мови священних книг індійців - мови Вед.
Ця релігія зароджується в Середній Азії і звідти проникає у Персію. Священний невгасимий вогонь, шанування якого почалось у первісному суспільстві, коли люди ще не вміли добувати вогонь штуч¬ними засобами, обожнювався у багатьох народів.
Зороастрізм - релігія дуалізму, яка передбачає споконвічну боротьбу двох начал - благого і злого. Зороастр вчив, що все в світі є результатом боротьби світла і темряви. Ахура-мазда уособлював собою благоє начало - добро, світ, вогонь, землеробство. У своїх написах перський цар Дарій I всі перемоги приписує прихильності бога Ахура-мазди /по-грецькі Ормузд/. Ахурімазді протистояла зла сила Анхра-майнью /по-грецькі - Аріман/, який уособлював собою зло, темряву, морок, кочовий спосіб життя. Кожен маздеіст зобов’язаний сприяти перемозі добра над злом, світла над мороком, осідлого життя над кочовим. Цим він буде допомагати перемозі Ахура-мазди над Анхра-майнью.
Нвступник Дарія I, Ксеркс I /486-465 рр. до Р.Х./ всіма засобами намагався зміцнити культ Ахура-мазди як верховного божества і покровителя царської влади. Однак, багаточисельні народи, що були включені у склад Перської деспотії, шанували місцевих богів.
Поряд з Ахура-маздою у Персії обожнювалися також небесні світила, серед яких особливу роль відігравав бог сонця - Мітра. 3 культом Мітри була пов’язана віра у загробне життя, яка з часом отримала дуже широке розповсюдження, включаючи і Стародавній Рим.В архітектурі і образотворчому мистецтві ахеменідської Персії відчутний вплив культурних народів, що увійшли у Перську державу: досягнення вавілонян, ассірійців, єгиптян, малоазійських греків пе¬реносяться у перську архітектуру і мистецтво, проте не механічно, а з внесенням своіх, оригінальних рис.
Архітектура палаців явно нагадує малоазійську, колона запозичена з Єгипту. Рельеф на стінах прийшов у Персію з Ассірії через Вавілонію. Звідти ж запозичений звичай прикрашати вхід у палац величезними статуями фантастичних напівлюдей-напівтварин /шеду-ламассу/. 3 халдейського Вавілону прийшли до персів і полив’яні багатокольорові кахлі.
Заслугою персів стало вміння творчо перероблювати всі ці чужоземні художні впливи і елементи в єдиному монументальному художньому стилі. Цей стиль особливо рельєфно виражений в архітектурі, скульптурі палаців перських царів. Архітектура і мистецтво Персії -перш за все палацове, придворне. Перські царі мали декілька сто¬лиць: у Персії - місто Персеполь, Мідії - Ектабани, в Еламі - Сузи, в Месопотаиії - Вавілон, які прикрашалися палацовими ансамблями, що розмахом і розкішшю перевершили все, що було створено доти в Передній Азії. Сильне враження справляє розкопаний археологами палац Дарія у Персеполі з залом царських аудієнцій /ападана/, грандіозним залом у 100 струнких колон з багатокольорового каміння, що є ново¬введенням перських архітекторів. Могутність перських царів втілена у славнозвісному високохудожньому зображенні перських воінів-охоронців царя, яких греки називали "безсмертними" /їх чисельність завжди залишалася незмінною/, виконаному у техніці орнаментації стіни з емальованих багатокольорових цеглин у Сузах /Париж, Лувр/, що свідчить про високий рівень перського мистецтва.
Отже, перси, вбираючи елементи багатьох культур, певним чином вплинули на розвиток грецької культури. Дуалістичне релігійне вчення про постійну боротьбу двох першооснов - світла й мороку - справило значний вплив на розвиток грецької філософської релігійної думки, зокрема на розвиток пізньогрецького гностицизму.