Сутність культурно-дозвіллєвої діяльності

♦ творче дозвілля характеризується духовною насиченістю, соціальною активністю, сприяє культурному збагаченню, ство¬ренню нових духовних цінностей [додаток 1.3].

Закономірності дозвілля полягають в тому, що:

- дозвіллєва діяльність здійснюється у вільний для людини час, надає свободу вибору дозвіллєвих занять та участі в них, зміст дозвіллєвої діяльності нерегламентований і не запрограмований;

- багатоманітність видів дозвіллєвої діяльності, синте¬тичність та великий діапазон, дозволяють інтегруватирізні види дозвіллєвої діяльності, створюють підвищені (порівняно з інши¬ми складовими соціально-культурної діяльності) можливості для вияву й розвитку творчого потенціалу людини, залучення до кращих досягнень світової культури;

- міжособистісне культурне спілкування на дозвіллі поси¬лює привабливість дозвіллєвої діяльності для людини і відкри¬ває можливості для розвитку культури особистості;

- самодіяльна й ініціативна основа дозвіллєвої діяльності передбачає активну участь особистості в дозвіллєвих заходах; якщо зміст дозвіллєвої діяльності неадекватний інтересам та потребам особистості, можливості дозвілля лишаються нереалі¬зованими і не впливають на творче розкриття особистості;

- дозвілля створює умови для духовного розпитку особис¬тості, обміну, засвоєння та створення нових духовних ціннос¬тей;

- дозвілля є засобом соціалізації особистості; завдяки участі в дозвіллєвій діяльності особистість засвоює досвід суспільства, його цінності, накопичує соціальні знання та норми поведінки.

4. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІДПОЧИНКУ.

На сучасному етапі розвитку дозвіллєвої сфери зарубіжжя формується нова система принципів дозвіллєвої діяльності, зу¬мовлена економічними, соціальними, культурними, політич¬ним процесами в суспільстві. На відміну від закономірностей, принципи дозвіллєвої діяльності відбивають ті вимоги, що ви¬суваються суспільством перед дозвіллєвою сферою для успіш¬ного виконання суспільного призначення дозвілля.

Принципи становлять теоретичні, соціальні, культурні, по¬літичні, організаційні засади, на яких ґрунтується дозвіллєва діяльність [додаток 1.2]. Зарубіжні вчені визначають такі загальні принципи дозвіллєвої діяльності:

- системність як цілеспрямована, системна організація до¬звіллєвої діяльності з метою раціонального використання вільного часу, розвитку соціальної активності та індивідуальної ініціативи людини, відволікання її від асоціальної поведінки;

- добровільність як певна незалежність дозвілля, відсутність регламентації з боку держави та інших структур, вільний вибір людиною дозвіллєвих занять;

- диференціація як врахування особливостей різних верств населення, умов праці, професійних інтересів, вікової специфі¬ки, статевих ознак, рівня духовного розвитку особистості;

- доступність та якісність дозвіллєвих послуг як задоволен¬ня потреб і запитів клієнтів дозвіллєвого закладу, систематичне вивчення їхніх бажань, прогнозування розвитку дозвіллєвої сфери;

- відповідність дозвіллєвих послуг місцевим умовам - соціаль¬но-демографічним, економічним, культурно-освітнім, політич¬ним, практичній діяльності людини.

Однак провідним у дозвіллєвій діяльності вважається прин¬цип інтересу, що означає врахування інтересів особистості, сприяє не лише їх задоволенню, а й пробудженню нових потреб і запитів, формує нові духовні цінності. Принцип інтересу пе¬редбачає відповідність дозвіллєвого заняття нахилам та уподо¬банням особистості.