Сутність культурно-дозвіллєвої діяльності
Як зазначає російський вчений Стрельцов Ю., "основним стимулятором тут (на дозвіллі — 1.П.) найчастіше є задоволення від вільної реалізації функціональних можливостей - фізичних, інтелектуальних, емоційних... навіть чітко фіксований резуль¬тат важливий не сам по собі, а як умова і засіб продуктивного прояву певних здібностей" 114, С.22].
Зважаючи на множинність та різноманітність класифікацій дозвілля, загальноприйнятою вважається класифікація дозвіл¬ля за такими ознаками:- видом активності (пасивне та активне дозвілля);
- періодичністю (щоденне, щотижневе, відпускне, святкове);
- тривалістю (короткочасне, довготривале, епізодичне);
- напрямами діяльності (творче, рекреаційне, культурне, спортивне, декоративно-прикладне, туристичне).
Дозвілля має свої обсяги та структурне наповнення. Струк¬тура дозвілля охоплює: споживання культурних цінностей, спілкування, творчі зайняття, хобі, рекреаційні та оздоровчі за¬ходи, суспільно-корисну роботу, самоосвіту, пасивний відпочи¬нок, асоціативні прояви [додаток 1.1 ]. З кінця XX ст. в суспільстві істотно збільшується обсяг вільного часу, що значно впливає на участь населення в дозвіллєвій діяльності. Дозвілля залежить від загального бюджету часу людини та його поділу на робочий і позаробочий, від витрат на сон, споживання їжі, сімейно-побутові питання, транспорт (тобто, необхідні життєві витрати), від рівня соціального, культурного, медичного обслуговування населен¬ня. Збільшення обсягу дозвілля можливе за умов скорочення часу для роботи; удосконалення діяльності соціальних, "транспорт¬них, оздоровчих, комунальних та інших служб тощо. Ні питан¬ня досліджують Годбей Г., Левкович Б., Робінзон Дж., Янкело-вич Д. та інші [Godbay G., Robinson J, Time for Life: The Surprising WaysAmericans Use Their Time. University Park, PA: Pennsylvania State University Press, 1997; The increasing prospects for leisure // Parks and recreation. — 1997. - № 6; Lefkowitz B. Breaktime. New York, 1979; Yankelovich D. New Rules: Searching for Self- Fufillment in a World Turned Upside Down. New York, 1981; Samuel N. The Future of Leisure Time // New Routes for Leisure. Lisbon, Portugal.
2. ФУНКЦІЯ ДОЗВІЛЛЯ.
На кожному з етапі в історичного розвитку дозвілля ви кону-вал о різні функції, відповідаючи соціальному замовленню сус¬пільства, потребам, бажанням та інтересам окремої особистості. В науковій літературі з питань дозвілля, проблема його функцій набула належне філософське, педагогічне, культурологічне роз¬криття. В наукових школах зарубіжжя — американській, фран¬цузькій, німецькій, англійській — такі поняття, як "функції" та "принципи" розрізняються за кількістю, назвами, змістом. Особ¬ливо це показово при визначенні функцій дозвілля.
У перекладі з латинської мови слово "функція " означає роль, сферу діяльності, коло обов'язків, призначення. Поняття функції використовується в багатьох сферах життєдіяльності людини і має різне змістове навантаження. Так. в біології функ¬ція означає діяльність та розвиток організму; в соціальних відно¬синах — вияв ознак певного об'єкта; в соціальних інститутах — окремий напрям діяльності, шо реалізує їх суспільне призначен¬ня. Вважається доречним поділ функцій дозвілля на основні або постійні, генетично притаманні дозвіллю та тимчасові, ті, що виникають лише на певних етапах дозвіллєвої діяльності.
При формулюванні функцій дозвілля необхідно враховува¬ти істотні та специфічні риси дозвілля, потреби суспільного роз¬витку та практикоорієнтований характер дозвілля.
Головними со¬ціальними функціями дозвілля є рекреаційна, комунікативна, соціальна, творча, ціннісно-орієнтаційна, пізнавальна та вихов¬на додаток 1.2].
Рекреаційна функція спрямована на зняття виробничої пе¬ревтоми, психологічної перенапруги, відтворення фізичних, інтелектуальних, емоційних сил людини; на зміцнення здо¬ров'я шляхом здійснення дозвіллєвим об'єднанням ігрових, оздоровчих, розважальних, спортивних, туристично-екскурсійних програм, проведення вечорів відпочинку, видовищних заходів, театралізованих вистав, масових свят. Рекреаційна функція є од¬нією з провідних для сучасних дозвіллєвих закладів, її мета - спри¬яти відпочинку, неформальному спілкуванню. Рекреаційний по¬тенціал дозвіллєвих закладів реалізується завдяки змінюваності видів дозвіллєвої діяльності, спілкуванню з іншими, змаганням, мистецтву, фізичним навантаженням, інтелектуальним програ¬мам. Рекреаційна функція яскраво виявляється у таких формах роботи, як концерти, художні видовища, спортивні змагання, художня творчість, аматорські об'єднання, свята, туристичні за¬ходи. На відміну від вітчизняних вчених, які розглядають рекре¬аційну функцію дозвілля як другорядну, в зарубіжних країнах рекреації надається особливого значення. Вважається, що в рек¬реаційних дозвіллєвих заходах відбивається сутність та особли¬вості вільного часу. Разом з тим слід підкреслити, що досить час¬то, особливо в американській моделі дозвілля, рекреаційний ком¬понент переважає, витісняючи дозвіллєві заняття, спрямовані на культурний та творчий розвиток людини.Комунікативна функція дозволяє розширити можливості для спілкування, подолання самотності, знаходження нових друзів. Вона яскраво виявляється в таких формах дозвілля, як диспути, дискусії, вечори відпочинку, конференції, конкурсні та розва¬жальні програми, просвітницькі акції тощо. При цьому, сила дозвіллєвого об'єднання полягає не в безпосередньому впливі на лю¬дину, повідомленні їй певної інформації (телебачення, до речі, та¬ких можливостей має значно більше), а в тому, що на дозвіллі лю¬дина має можливість різноманітно діяти сама. Інформаційне спілку¬вання передбачає обмін думками, задоволення естетичних та пізна¬вальних потреб; в емоційному спілкуванні на першому плані — за¬доволення потреб у співчутті, співпереживанні, взаєморозумінні, дружній підтримці. Емоційне спілкування протікає в нерегламентованих формах і не потребує додатових зусиль та витрат.