Перукарське мистецтво у західній Європі XV - початку XVI ст
Гуманістична культура італійсько¬го Відродження значною мірою відби¬лася на розвитку та становленні біль¬шості європейських країн. У XVI ст. провідні держави підхопили естафету Відродження. Німеччина, Англія, Франція, Іспанія, Нідерланди та інші держави починають формувати моду протилежного до середньовіччя нап¬ряму. Крім того, вплив італійської моди можна було помітити в Німеч¬чині, іспанської — у Франції та Англії. І все ж свій національний колорит не втрачала жодна держава, зберігаючи за собою характерні риси.
Німеччина. Жіночі зачіски у Німеччині були індивідуальні. Найчастіше — це заплетене в тугі коси волосся, укладене навко¬ло голови або збоку (рис. 2.25). Деякі заміжні жінки повністю закривали волосся головним убором, що нагадував кокон або равлика. Зустрічалися зачіски, в яких жінки змієподібними хви¬лями завивали волосся і спускали його на плечі. Улюбленими головними уборами були великі плоскі берети, прикрашені пір'ям і коштовним камінням.
Художники часто змальовували образи сучасників у біблій¬них і міфологічних сценах, при зображенні історичних подій, ви¬користовуючи аксесуари сучасної їм моди. На полотнах Кранаха Старшого та Кранаха Молодшого відбито моду Німеччини доби Відродження. Наприклад, одягнена за останнім словом моди ні¬мецького Ренесансу Юдіф з картини «Юдіф з головою Олофер-на» (1530), роботи Лукаса Кранаха Старшого демонструє зачіску, прикриту сіткою. Зверху надягнено темно-червоний оксамитовий розрізний берет. Пухнасті пір'їнки, наче візерунки із снігу, густо розміщені згори. Декілька світло-мідних локонів спадають окремо від сітки. Гладенький об'єм волосся, що також залишився неприкритим, дає змогу визначити, що волосся жінки не запле¬тене, а охайно укладене півколом у сітку (рис. 2.26).
На портретах Сибілли, Емілії та Сидонії Саксонських худож¬ник тільки Сибіллу намалював без головного убору, її коси гарно заплетені й укладені зверху від скроні до скроні. Декілька вільних пасом випущені з-під плетінки. Над чолом, у вигляді обідка, па¬ралельно косам, прикріплено стрічку з перлами (рис. 2.26 б).
На малюнках, гравюрах, портретних зображеннях своїх су¬часників і співвітчизників видатний художник Альбрехт Дюрер підкреслив витонченість моди Німеччини. На його портреті ми бачимо жінку, яка замислилася; на її голові — традиційний голов¬ний убір у вигляді кулі. Легка тканина, накинута зверху, увираз¬нює форму убору (рис. 2.27).
У так званому «Венеціанському портреті молодої жінки» Дю¬рер підкреслив красу мідно-рудого волосся, розділеного прямим проділом, відчесаного до потилиці й сформованого в об'єм на ма¬неру італійської моди. Прозора сітка накинута на волосся, з-під неї кілька хвилястих пасом вільно спадають на скроні. Цей пор¬трет є ще одним свідченням впливу італійської моди на моду ін¬ших країн (рис. 2.28).
Особливо гарними були зачіски дівчат, їхнє волосся вільно спадало вздовж тіла; зверху його прикрашали квітами, підв'язу¬вали стрічками, джгутами. Зустрічалися зачіски із заплетеними на потилиці й спущеними вздовж спини косами. При цьому за¬чіска починалася від чола у вигляді джгута, який перекручували в напрямку до потилиці, де і заплітали косу (рис. 2.29).
Чоловічі зачіски у Німеччині в добу Відродження не були склад¬ними, але мали власний колорит. А. Дюрер своїми портретами підтверджує існування різних модних напрямів.
Насамперед це автопортрети самого Дюрера в різні періоди його життя. Дюрер вважався не останнім і модником і, демонструючи на автопортретах себе, вказував на нюанси зміни моди. На авто¬портреті 1498 р. він зобразив себе з довгим волоссям ; (рис. 2.30 а).
Недбалі пасма, наче змійки, спадають до плечей. Художник одягнений за італійською модою. Дюрер надягнув модний плащ, смугастий головний убір. Волосся гарно вкладене дрібно завитими хвилястими пасмами, чоло прикрите невеликою плос¬кою чілкою. Навколо красивих уст вуса, що м'яко спадають на, невелику борідку.
Цікавим є інший автопор¬трет (1500) Дюрера (рис. 2.30 б). Одяг із розрізами, хутря¬ний комір підкреслює м'якість образу. Над зачіскою, очевид¬но, працювали немало часу. Маса джгутоподібних локонів спадає на плечі, а вихраста чілка наче суперечить загаль¬ному образу. Вуса й борода невеликі, доглянуті.
Крім власних портретів, Дюрер залишив багато зобра¬жень молодих і літніх чолові¬ків. На «Портреті молодої лю¬дини» (1512) можна побачити типову зачіску з подовженого волосся, рівненько підстри¬женого і дбайливо укладеного. Короткий чубок майже не видно з-під великого капелюха. Обличчя гладенько поголене.