Функції одягу та їхня історична ди¬наміка
У Давній Русі та пізніших державах, що утворювалися на її території, одяг боярства, а згодом дворянства суттєво відрізнявся від інших: використовували¬ся дорогі привізні тканини, оздоблення коштовним камінням та іншими дорого¬цінними прикрасами, кількість одягу в багатих була значно більшою тощо. Пет¬ром І був виданий указ, що вводив для всіх станів, окрім духовенства та селян¬ства, спочатку угорський, а потім німець¬кий одяг. Але цей указ не поширився на всі околиці імперії.
В Україні панівні стани (феодально-поміщицька знать, козацька старшина, дворянство тощо) також намагалися під¬креслити свою матеріальну перевагу. Проте народний одяг, який не міг змага¬тися з «панським» за вартістю, завжди промовисто свідчив про народну май¬стерність, талановитість та винахідли¬вість. При цьому одяг відбивав поділ селян на різні соціальні групи (держав¬ні, поміщицькі, монастирські тощо). Від¬мінності між станами виявлялися не лише у використанні неоднакових за якістю тканин та різних видів убрання (наприклад, бурнуси у багатих, кереї, свити у бідних), а й у самій кількості одягу. Багаті козаки мали по п'ять-шість і більше кожухів, у той час як селянин-бідняк не мав жодного або один старень¬кий на всю велику родину.
Це розшарування ще більше поглиби¬лося у пореформений період, коли капі¬талістичний спосіб виробництва значною мірою змінив соціально-економічні умо¬ви життя та загострив протиріччя між різними верствами суспільства. Швидкий розвиток та концентрація промисловості, зростання кустарних промислів та від¬хідництва сприяли збільшенню населен¬ня міст. Розширюються культурні запити робітників і ремісників, у тому числі щодо одягу. В середовищі селянства від¬бувається процес докорінної руйнації давніх патріархальних підвалин та визрі¬вання селянина нового типу. В одязі селянства більш відчутним стає вплив міської культури, на селі з'являються промислові товари. Але давні традиції відступають тут набагато повільніше.
Протягом усієї історії одягу на ньому відбивалися і статевовікові ознаки люди¬ни. Статевовікова функція одягу по¬в'язана не тільки з фізіологією людсько¬го організму, а й із характером діяльності різних за статтю та віком людей і від¬повідно — їхнім становищем у суспіль¬стві. Приміром, чоловічі штани — це до¬сить пізнє явище, походження якого, крім кліматичних причин, пов'язане з розвитком їзди верхи, а також орного способу обробітку ґрунту; такий зручний в роботі елемент жіночого народного костюма, як запаска-фартух, доводить причетність жінки до господарської справи тощо.
Статевовікові особливості пов'язані також із народною етикою. Цікаво, що люди, котрі жили протягом того ж самого історичного відтинку, але належали до різних верств суспільства, інколи мали зовсім різні етичні уявлення, які відбивалися в одязі. Для української се¬лянки, наприклад, навіть на початку XX ст. було великим гріхом зняти очі¬пок і «засвітити» волосся, хоч, скажімо, для міщанки це давно було анахроніз¬мом.
Таким чином, одяг як одна з необхід¬них умов існування людини виконує ряд функцій, найважливішими з яких є за¬хисна, оберегова, обрядова, естетична, етнічна, соціальна, статевовікова. Залеж¬но від призначення одягу найбільший наголос робиться на одну або декілька його функцій, інші ж стають другоряд¬ними. Наприклад, у святковому вбранні переважає естетична функція, у весіль¬ному чи поховальному — обрядова і т. ін.
Поява нової функції або зникнення старої ведуть до зміни функціональної структури одягу в цілому. Особливо чітко простежується послаблення, а в деяких випадках і відмирання цілої низ¬ки функцій одягу наприкінці XIX — в першій половині XX ст. у зв'язку з бурхливими змінами у побуті й світогляді українців. Це зумовило появу нових функцій одягу і привело до докорінної зміни самої функціональної структури та її емоційного забарвлення.
Використана література.
1.Матейко К. І. Головні убори українських се¬лян до початку XX ст. // Там же. 1973. № 3.
2.Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографіч¬ний нарис. Київ, 1991.3.Матейко К. І., Сидорович С. Й. Використання в сучасному одязі елементів традиційного вбран¬ня // Нар. творчість та етнографія. 1963.
4.Нариси історії українського декоративно-при¬кладного мистецтва. Львів, 1969.
5.Білецька В. Українські сорочки, їх типи, ево¬люція і орнаментація // Матеріали до етнології та антропології. Львів, 1929. Т. 21—22, ч. 1.