Формування основ лікарської етики в країнах Стародавнього Сходу

Теорія китайської медицини займається фізіологією людського організму, його патологією (виникнення захворювань і їх причини), методами лікарського дослідження, діалектичною діагностикою, терапією і профілактикою захворювань. і питанням науково-теоретичного розмежування китайської медицини і сучасної західної медицини.

ВІДНОСИНИ МІЖ ЗАХІДНОЮ І ТРАДИЦІЙНОЮ КИТАЙСЬКОЮ МЕДИЦИНОЮ

Перш за все слід вказати на те загальне, що властиво традиційній китайській і сучасній західній медицині. В першу чергу необхідно підкреслити, що теоретична система китайської медицини, без сумніву, орієнтується на ту ж дійсність, якою займається і західна медицина, а саме на людський організм. Хвороби виглядають в Китаї точно так, як і на Заході. Пацієнти страждають на ті ж захворювання з тими ж симптомами. То, що таке ж положення існувало вже і до часу написання книги «Ней-цзін», було продемонстровано недавно західному миру китайським документальним фільмом. У ньому показане патологоанатомічне розкриття жінки, законсервованої більше двох тисяч ста років тому в лаковій труні, яка була знайдена в 1972 році в могилі періоду західної Ханьськой династії (206-24 рр. до н.е.). При цьому виявилося, що причиною смерті жінки (вона належала до верхніх шарів суспільства) з'явився серцевий інфаркт. Всі анатомічні і гістологічні розрізи мумії дали ту ж картину, яка характерна для померлих у наш час. У шлунку ще знаходився вміст останньої їди, в м'язах були знайдені трихіни, суглоби мали ревматичні деформації, стінки судин носили сліди артеріосклерозу, яким страждала китаянка.

Окрім таких підтверджень історичного характеру, існують обставини науково-теоретичного і практичного порядку, вказуючі на те, що в основі традиційної китайської і сучасної західної медицини лежить одна і та ж реальність. До них відносяться:

1. Збіг активних точок, званих у нас на Заході точками акупунктури (по китайські чжень-цзю), з найхарактернішими в топографоанатомічному відношенні місцями людського організму, які виконують цілком певну роль і в західній анатомії.

2. Схожість уявлень про фізіологічні зв'язки між внутрішніми органами, властивих навчанню китайської медицини і сучасної західної фізіології.3. Той факт, що західна медицина містить по суті всі діагностичні елементи, які відомі в традиційній китайській медицині, а саме:

а) грунтовний огляд пацієнта;

б) прослуховування внутрішніх шумів і дослідження запахів тіла;

в) бесіда лікаря з пацієнтом;

г) дослідження пальпації, включаючи діагностику за даними дослідження пульсу.

Як причини більш різносторонньої диференціації методів безпосереднього обстеження хворого в Стародавньому Китаї слід назвати культурні і історичні умови. Раніше для китайської жінки вважалося непристойним показуватися лікарю в голому вигляді. Тому китайські медики були вимушені обмежуватися при оцінці внутрішніх змін діагностикою на підставі стану мови, очей і пульсу. Цьому простому факту зобов'язані ми сьогодні наявністю доведеної до досконалості китайської діагностики.

Подальшу схожість видно з порівняння основних глав західного підручника диференціальної діагностики внутрішніх хвороб з основними главами підручника традиційної китайської медицини, присвяченими тій же темі. Західна книга містить в двадцяти чотирьох розділах наступні рубрики: анемії, геморагічний діатез, підвищена температура, задишка, порушення серцевого ритму, ціаноз, зміни ЕКГ, болю в грудях, гіпертонія, гіпотонія, наявність затемнень в легенях, збільшені лімфатичні вузли, болі в животі, діарея, замки, жовтушність, збільшення селезінки, наявність крові, білка, слизу в сечі, набряклість, болі в кінцівках і у області хребта, паралічі, втрата свідомості, порушення водного обміну. У китайському підручнику містяться наступні тридцять три розділи: підвищення температури, озноб, пітливість, головні болі, болі в грудях, болі в підкладковій області, болі в животі, болі в спині, болі в суглобах, болі, пов'язані з виникненням грижі, замки, пронос, затримка сечі, полиурія, запаморочення, безсоння, спрага, відсутність апетиту, надмірно підвищений апетит, блювота, жовтушність, набряклість, кашель, астма, задишка, тонічні і клонічні судоми, блювота з кров'ю, кровохаркання, носова кровотеча, кровоточивість ясен, кров в стільці і в сечі, паралічі і парестезія, серцебиття.