Формування основ лікарської етики в країнах Стародавнього Сходу

Діалектична діагностика залежно від синдромів і лікування

Діагностика залежно від синдромів (Бієнь-чжен) і пов'язане з нею лікування є особливостями китайської медицини. Захворювання аналізується за допомогою діалектичної діагностики, виділяється з числа інших захворювань шляхом диференціальної діагностики і класифікується відповідно до те симптомами. Для цього китайська медицина використовує численні твердо встановлені синдроми. У тісному поєднанні з цими діагнозами знаходиться вживана в китайській медицині терапія, причому синдром і метод лікування повинні підходити один одному, як ключ до замку. Тим самим діагностика залежно від синдромів є передумовою ефективності лікування, байдуже чи йде мова при цьому про призначення медикаментів, масаж, застосування «мокса», банки, акупунктуру і т.п. Ця терапія має на меті, як і в західній медицині, лікування хворого. Проте одночасно вона служить з діалектичною гнучкістю для контролю діагностики. Тобто якщо вона виявиться безуспішною, лікар повинен переглянути свій діагноз. Більш того, лише якщо до початку лікування була проведена діалектична діагностика по методу китайської медицини, яка привела до встановленого синдрому, можна взагалі вести мову про раціональне застосування китайської медицини.Особливість діалектичної діагностики і терапії полягає у тому, що в даному випадку не застосовується просто симптоматичне лікування, а з другого боку, не вимагається (як в сучасній західній медицині) повного пізнання хвороби, щоб використовувати потім для її лікування одновимірний цілеспрямований метод. Китайська медицина виходить з того, що різним стадіям хвороби відповідають різні симптоми і що різні хвороби можуть мати на різних стадіях схожі симптоми. Тому для властивої китайській медицині терапії характерні два абсолютно різних підходу:

1.Застосування різних методів лікування одного і того ж захворювання.

2.Застосування одного і того ж методу лікування при різних захворюваннях.

Синдроми, властиві китайській діагностиці («чжен» з поняття «Бієнь-чжен», що означає «симптом захворювання»), включають в основному наступні елементи:

1.Узагальнену оцінку причини виникнення хвороби.

2.Встановлення локалізації хвороби.

3.Характерні ознаки хвороби.

4.Оцінку протиборства між порушенням (Хе), що викликало хворобу, і опірністю організму (Чжен) пацієнта.

Розглянемо як приклад дизентерію, для якої характерна наявність різних стадій течії і симптомів. Спочатку виникають болі в животі, що супроводжуються проносом з кров'ю і слизом. Пізніше при подальшому розвитку хвороби можуть виникнути симптоми синдрому ци-фень і синдрому фень крові, що супроводжуються поперемінним жаром і ознобом при малій або значній вогкості. В даному випадку китайська медицина використовує на різних стадіях захворювання залежно від симптоматики різні методи лікування. Такий підхід відповідає принципу застосування «при одній і тій же хворобі різних методів лікування».

Інший приклад. При запаленні нирок (нефрит) з порушенням функції серця можуть виникнути набряки, може з'явитися симптоматика навчання ян згідно теорії китайської медицини. В цьому випадку застосовується терапія, що включає наступні елементи:

1.Зігрівання ян (Бень-ян)

2.Сприяння процесу випаровування (Хуа-ци)

3.Сприяння виділенню води (Лі-шуй).

Ці три елементи утворюють єдиний метод лікування. Вони спільно впливають як на запалення нирок, так і на ослаблення серця. Таким чином, в даному випадку два різні хворобливі стани, запалення нирок і серцева недостатність, піддаються одній і тій же терапії, що відповідає принципу китайської медицини «лікувати різні порушення однаковими методами». Необхідно при цьому відзначити, що діалектична діагностика китайської медицини не у всіх випадках опиняється достатньою для встановлення повного діагнозу захворювання відповідно до представлень сучасної медицини. Вона повинна тому поєднуватися з точними, об'єктивними і кількісними способами діагностики сучасної західної медицини щоб уникнути помилок в лікуванні і нанесення збитку здоров'ю пацієнтів.