Зародження магії. Відображення її у монотеїстичних релігійних системах на прикладі християнства

Хрещення

Таїнство хрещення — єдине таїнство, визнання якого є неодмінною умовою приналежності до християнської віри Хрещення означало приймання нового члена до християнської громади або церкви. Значення хрещення зводиться не тільки до символу, воно є одночасно і містичним актом, що забезпечує ряд усіляких земних І небесних благ.Відповідно до християнського катехізису, процедура хрещення полягає в тому, що дитину триразове занурюють у купіль (у православних), обливають водою (у католиків), окропляють нею (у протестантів) При хрещенні в православних священик читає закляття І проводить ряд дій, що виганяють нечистого, а після нарікають Ім'ям, найчастіше того святого, чия пам'ять відзначається цього дня Хрещення очищає від гріха прабатьків І відганяє диявола, унаслідок чого людина народжується знову й одержує право на вічне життя в небесному царстві Теорія відродження приписується самому Ісусу Христу (Євангеліє від Іоанна). У посланнях Павла докладно роз'яснюється зміст християнського вчення про друге «народження» людини за допомогою хрещення: воно пов'язується з вірою у воскресіння, а саме хрещення розглядається як смерть у Христі, що гарантує віруючому одночасно І спільне з Христом воскресіння для нового життя.

Цей загадковий на перший погляд християнський обряд смерті й відродження знову ж таки бере початок від первісних племен, їхні обряди й уявлення аналогічні до християнських. Наприклад, вступ юнака, що досяг статевої зрілості, до членів громади супроводжувався символічними обрядами мнимої смерті й нового народження. Це міг бути «смертельний» удар бамбуковим ціпком; падіння «мертвого» тіла за знаком одного зі старійшин; шум І гуркіт у хатині, у яку ввели того, хто посвячується, а потім просовування назовні закривавленого списа; «проковтування» юнака тваринами, яких символізували форми хатини або вхід у неї і т. д. Після свого «другого народження» юнак після повернення додому поводився відповідно, немов маленька дитина: не вмів правильно ходити, пити і їсти, розмовляти, «не впізнавав» своїх близьких і т. ін.

Ідея «другого народження» була розповсюдженою й у давньому світі «смерть» і «друге народження» були пов'язані з ідеєю містичного прилучення до божества за допомогою магічного повторення подібних подій у його житті. Практично всі боги давніх містерій були за своїм походженням божествами рослинності, яка щорічно «вмирає» і «воскресає». Ритуали й обряди «смерті» і «воскресіння» Давнього світу мали своєю метою досягнення релігійного «спасіння» за допомогою надприродного рятівника — сотера. Цю ідею, як і обряди, що її символізують, і запозичали згодом перші християни, обравши як спасителя особу Христа.

Християнська процедура хрещення являє собою магічну церемонію. Триразове занурення тіла у воду, вдягання дитини в чисту сорочку і т. д. — усе це пережитки гомеопатичної магії, грунтується на вірі в те, що «подібне викликає подібне». Звичай дмухати на дитину, на воду, олію, щоб надати їм благодаті й одночасно відігнати сатану, плювати на сатану під час обряду — усе це є пережитком давньої віри в те, шо людський подих і слина володіють особливою чаклунською силою.

Стриження волосся в дитини при хрещенні («пострижения власів») і кидання їх у купіль також є пережитком давнього вірування в те, що, складаючи до ніг божества одухотворену частку свого тіла, шо має чудесну властивість росту, людина рстановлює з ним міцний зв'язок. У давнину в багатьох народів існував звичай жертвувати волосся богам, тому в давніх храмах статуї богів зверху до низу були засипані чоловічим і жіночим волоссям.

Багато культових обрядів не обходяться без води: очищення, скроплення, узливання, чаклунство. В обряді хрещення вода очищає людей від злих духів. Християнські теологи пояснювали хрещення водою тим, що Ісус Христос освятив Йорданські води, прийнявши перше хрещення від Іоанна Хрестителя. Насправді ж виник обряд обмивання водою набагато раніше. Задовго до народження Месії й виникнення християнства давні єгиптяни занурювали дитину у воду, зороастрійці з Ірану несли немовля в храм, де жерці купали їх у спеціальному посуді з водою, римляни робили обмивання хлопчика на дев'ятий день після народження, а дівчинки — на восьмий. Обряди купання немовляти у воді, скроплення його водою відомі в народів давньої Мексики, Китаю, Японії, Тибету, Нової Зеландії, Африки й інших країн.

Так само до первісної епохи належать джерела й інших християнських таїнств — миропомазання, елеєосвячення, сповіді, шлюбу й священства.

Миропомазання і єлееосвячення

Миропомазання — це таїнство, у якому віруючому при покаянні мажуть освяченим миром частини тіла в ім'я Святого Духа І цим подаються дари Святого Духа, які повертають йому чистоту і укріплюють його в духовному житті,