Зародження магії. Відображення її у монотеїстичних релігійних системах на прикладі християнства

Християнський культ являє собою сукупність, ілюзорно-практичних дій (обряди, таїнства, богослужіння, пости, молитви і т. д.>, за допомогою яких віруючі сподіваються досягнути контакту з надприродною силою. Найбільш очевидний зв'язок з найдавнішими віруваннями й культами мають християнські таїнства.

Християнські таїнства мало чим відрізняються за своєю формою від первісних магічних церемоній. Звичайно, зміст і значення, що вкладав у свої обряди первісний чаклун і які надає своїм діям християнський священик, різні. Але матеріал, з якого складалася в первісні часи і складається сьогодні церемонія магічного ритуалу й християнського таїнства, техніка їхнього виконання, власне кажучи, однакові.

В основі всіх християнських таїнств лежить віра в божественну благодать. Явлення про благодать як силу, що надає людині особливих чудодійних божественних властивостей, сягає первісних часів. Первісні люди вірили в існування якоїсь таємничої сили, що походить від духів, богів, людей, тварин і навіть неживих предметів, що може бути засвоєна людиною за допомогою певних обрядових дій. У меланезійців ця сила називалася «мана», в індіанських племен ірокезів і алгонкінів — «оренда» і «маніту». Вважалося, що найбільшою мірою цією силою володіють чаклуни й вожді племен. Щоб сприйняти її, треба було здійснити спеціальні магічні церемонії.

У Давньому світі язичники проводили різні містерії (таємні обряди), за допомогою яких можна було вступити в контакт із божествами й одержати від них благодать, що гарантує вічне загробне блаженство.

Особливо популярними стали містерії незадовго до виникнення християнства. У Римі, Греції, а особливо в Малій Азії, Сирії і Єгипті язичники здійснювали всілякі обкурювання, обмивання, очищення, жертвоприношення й Інші чаклунські дії у надії «очиститися» і в такий спосіб вступити в спілкування з божеством і стати божественними.

Християнська церква включила багато язичницьких церемоній у свій культ, переробивши їх на свій лад. Хоча подібність християнських таїнств із язичницькими обрядами завжди пояснювалася отцями церкви як підступи диявола.

Спочатку християни запозичили з магічних церемоній і язичницьких містерій давнини два таїнства — причащання й хрещення Потім виникли й Інші — миропомазання, єлеєосвячення, сповідь, церковний шлюб І священство

Причащання

У таїнстві причащання, або святій євхаристії (від грецьк. eucharistia — вдячна жертва), причасник, що приймає під виглядом хліба й вина плоть І кров Христа, причащається у такий спосіб до Бога й одержує запоруку вічного життя За вченням християнської церкви, причащання — найбільш священне з таїнств, тому що Христос пропонує своє тіло й кров

Таїнство причастя, за християнським віровченням, встановлене самим Христом на тайній вечері. У такий спосіб він «віддав хвалу Богові й Отцеві, благословив І освятив хліб І вино І, причастивши своїх учнів, закінчив тайну вечерю молитвою про усіх віруючих» У пам'ять про цю подію церква і донині здійснює таїнство причащання. Для таїнства використовуються проскури І червоне вино.

Джерела цього таїнства лежать у первісних магічних віруваннях, що вкушання тіла вищої Істоти передавало тому, хто вкушає, досконалі властивості тієї Істоти і що безпосереднє вкушання його плоті й крові можна замінити на поїдання тварини, рослини, предмета і т д., у якому ця Істота втілена Подібні уявлення були вкрай поширеними в первісних народів. Цим пояснюються І звичаї людожерства. Канібали пили кров убитого ворога як вмістилище його життєвої сили

Поступово криваві жертвоприношення були замінені символічними У цьому випадку роль жертви виконували фігурки з тіста, зерен, злаків І т д

Почуття безвиході, апатії, невіри в сили людини, пов'язані з загальною соціально-політичною обстановкою в Римській імперії, виявилися джерелом для виникнення віри в безсмертя, у можливість досягнення щасливого загробного життя, породили надію на надприродне спасіння І призвели врешті-решт до поширення магії й містицизму. Ті ж самі мотиви й почуття лежали в основі виникнення й Іншого християнського таїнства — хрещення