Учнівська молодь: проблеми самореалізації інтелектуального потенціалу

2. Наявність коштів 4,48

3. Матеріальні блага 4,47

4. Майбутнє місце роботи 4,36

5. Вступ до вищого навчального закладу 4,34

6. Хороша сім”я 4,24

7. Соціальний статус батьків 4,19

8. Наявність “корисних” зв”язків 4,16

9. Фізична сила, здоров”я 4,15

10. Висока кваліфікація 4,12

11. Досягнення в навчанні 4,02

12. Загальна культура особистості 3,71

Досить цікава тенденція була визначена в учнівського середовищі. Адже першу позицію займає фактор соціального статусу (престижна професія), на другій позиції – економічний статус (наявність належних коштів). Отже соціальний та економічний статус, як засвідчують дані опитування, відіграють першочергову роль у розбудові власного духовно-творчого потенціалу людини.

На жаль, останню позицію у рейтингу факторів самоствердження учнівської молоді посідає “загальна культура” особистості. Зрозуміло, що сьогодення вимагає насамперед вирішення економічних та соціальних проблем, але потрібно зазначити, що ігнорування державою питань цілеспрямованого формування духовних потреб, утвердження національної самосвідомості учнівської молоді – справа надто ризикована. Якщо духовні потреби молоді не формувати та належним чином не задовольняти – молода особа буде шукати ілюзорні способи реалізації власного потенціалу.

Отже, потрібне наукове підгрунтя у формуванні професійної та психологічної культури випускників загальноосвітніх шкіл міста. Адже надто повільне формування високого потенціалу “інтернальності” (самоактуалізації, самоздійснення власних здібностей та нахилів учнівської молоді) та наявність гальмуючого потенціалу “екстернальності” (покладання надій на державу у вирішенні власних проблем) викликає низьку “цілераціональність” (за М.Вебером) та продукує недостатній рівень ідентичності у справі матеріально-статусних, особистісно-самореалізаційних та інтелектуально-пізнавальних цілей. Відтак, відбувається процес “перетікання” потенціалу міської молоді у площину звичного, буденного, подекуди агресивно-соціального не сприйняття особистістю традиційних суспільних норм та цінностей. Як наслідок, збільшується соціально-психологічного напруження у молодіжному середовищі та зменшується мотивація навчання у загальноосвітніх школах регіону.

Сьогодні потрібні значні зусилля науковців та практиків у створенні системи вивчення, формування та реалізації духовно-творчого потенціалу молоді.

Література

1. Україна: Ретроспектива і перспектива.:Зб.наук.праць. – К.: - Ін-т політич. І етнонац. Досліджень НАН України 1999. – с.174-176; 2. Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики. – К.: Укр.наук.-дослідний ін-т проблем молоді 1996. – с.232 ; 3. Войтович С.О. Соціальні інститути суспільства: рід, влада, власність. – К.: Ін-т соціології НАН України 1998. – с.52-54; 4. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М.: Политиздат, 1992. – с.190-220 ; 5. Макеев С.А., Оксам ытная С.Н., Швачко Е.В. Социальные идентичности. – К.: Ин-т социологии НАН Украины 1996. –184. с.; 6 . Ядов В.А. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. – Л.: Наука, 1979. – 263с.; 7. Балакірєва О.М., Яременко О.О. Рівень розповсюдження та структура вживання алкоголю та інших наркотичних речовин серед підлітків в Україні: соціологічний вимір. – К., 1998. – 144 с.; 8 . Ортега-і-Гает Х. Вибрані твори. – К., 1994. – 419 с.; 9 . Подаємо за 5-тибальною шкалою цінностей.