Дійові засоби, знаки, образи художньої виразності, що використовуються у народносценічній хореографії

Українська хореографія має і символічні рухи, постави голови, тулуба, рук (танці "Голуб-голубочок", "Журавель", "Бичок"), що походять від персоніфікації голубки, журавля, бичка тощо. Крім цього, існують надзвичайно образні символічні рухи: "яструб", "щупак", "вихилясник", "тинок".

В українських веснянках, гаївках, побутових та сюжетних танцях, весільній обрядовості широко розвинена народна символіка: плетіння вінків, дарування рушників, хусток, обручок, "Марена", "очищення” вогнем, привертання коханого зіллям, засівання під час щедрування, колядування, новорічні гадання і т.ін. Цілий ряд хороводів таких, як: "Просо", "Льон", "Мак", "Весна іде", "Воротарчнк", "Вербовая дощечка", "Король" та інші ' включають у себе образи-символи.

Українські хореографи досить влучно користуються образами символами, причому в найрізноманітніших за тематикою постановках.

Розглянемо окремі з них.

Чітка за драматургією хореографічна композиція Г.Клокова "Орлятко". Уже в експозиції відчуваємо, що це глибоко патріотичний твір з яскраво вираженою революційною символікою. Сніп прожектора вихоплює з темряви постать хлопчини-підлітка, який сурмить сигнал "У похід". Так, це саме він, легендарний Орлятко, ім'я якого стало символом боротьби кіннотників у роки громадянської війни.

Після пролога знайомимося з його бойовими побратимами-будьоннівцями, які не тільки досконало володіють зброєю, а й уміють бути вірними друзями. Глядач відчуває щиру любов старших товаришів до воїна-підлітка, їхнє батьківське піклування про нього.

Розвідники виявили ворога. Орлятко дає сигнал "До бою!", і ескадрон летить на ворога. Попереду бойові тачанки. Запеклий бій, кулеметні черги, свист шабель - і ось уже ворог відступає. А може, це лиш військовий тактичний прийом, щоб заманити сміливців у пастку і там, вводячи в бій нові сили, розправитися з червоними кіннотниками? Як це перевірити? Орлятко, не чекаючи команди, швидко вискакує на "гірку", щоб прослідкувати за ворогом. Лише встигає доповісти командирові про становище, як ворожа куля наздоганяє сміливця. Бійці підхоплюють смертельно пораненого хлопця. Зібравшись із силами, Орлятко підносить до губів горн і ледве чутно подає сигнал "В атаку!" Це його останній сигнал.

Символіку покладено в основу постановок В.Уманова "Танець металургів"; "Дзержинці" (ансамбль "Дніпро"), "Героїчна епопея" Ю.Большакова, "Карпатська смерека" Г.Левіної, "Коша" Н.Уварової, "Бокораші" М.Сусликова, "Калиновий гай" М.Вантуха і т.д.

Гіпербола - надмірне художнє поетичне перебільшення, що зберігаючи правдоподібність відтворення предмета, явища, стану, разом з тим, служить засобом типізації відображених явищ, предметів, відбираючи найістотніше, найзначиміше, характерне саме для них і показуючи взаємозв'язок їх з іншими предметами, явищами.

Літота - вид метонімії: надмірне применшення предмета, явища, стану, почуття. Безперечно, поняття надмірного перебільшення та надмірного применшення у хореографії умовні і вживаються в переносному значенні.

Гіпербола і літота - це не тільки засоби поетичної хореографічної лексики (перебільшення жесту, руху або його применшення), а й засіб для створення окремих хореографічних образів.Гіпербола - один із найдавніших художніх прийомів. Так, у щедрівках, колядках: господар - золото віє, гроші міряє, має нові тереми; парубок - має дорогу шаблю; у господині - золоті чобітки, перстень золотий і т.п., або в піснях, думах – Байда одним пострілом убиває царицю і її доньку:

Ой як стрілив - царя вцілив,

А царицю в потилицю,

Його доньку в головоньку.

П.Вірський надзвичайно влучно використав узагальнену гіперболу у першій частині "Запорожців". Варто згадати, як козаки під орудою осавула виконують військово-спортивні вправи зі списами, створюють неприступну фортецю, якої не здолати ворогам. Фронтальні побудови у фіналі - нестримна сила, яка змітає зі свого шляху непрошених гостей. У картинах військових ігор, бою велику роль відіграє чіткий ритм тулумбасів. Балетмейстер гіперболізував рухи, кроки, які разом створили єдиний символічний образ численного війська гетьмана Богдана Хмельницького.