Естетична культура юриста

Вступ

Юрист не може бути тільки обізнаним в правовій практиці і все. Він має бути розвинутим різнопланово. Юрист має бути гармонічною особистістю, який відчуває межу прекрасного і потворного тощо.

До чинників, які формують рівень естетичної свідомос¬ті, традиційно відносять естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал. Тобто йдеться про формування певної культури, зокрема естетичної. Естетична культура - це сукуп¬ність естетичних цінностей, які існують в суспільстві, спо¬соби і засоби їх створення та освоєння, хоча сама естетика є наукою про становлення чуттєвої культури людини.

Зауважимо, що поняття «естетична культура» ширше, ніж поняття «чуттєва культура». Зокрема, чуттєва культура стосується лише людини, а естетична - ще й суспільства. Для визначення естетичної культури особи потрібен інтегратив¬ний підхід з урахуванням почуттєвого та раціонального.

Зрозуміло, що естетична культура, як і естетика в ціло¬му, має різні види, виходячи з певних ознак. Нас насампе¬ред цікавлять професійні ознаки, тобто естетична культура юриста, яка ґрунтується на почуттєвому праві, правовій естетиці.

1. Діяльність юриста і естетика

Специфіка службової діяльності юриста полягає загалом у тому, що відбувається інтеграція почуттєвого та раціо¬нального, тобто виникає своєрідний діалог між ними, на ос¬нові якого сприйнята інформація входить у почуття чи за¬лишається на чуттєвому рівні, без дії вищих психічних про¬цесів. Отже, маємо справу з двома аспектами естетичної культури: зовнішнім і внутрішнім. Звичайно, більш цінним для професійної діяльності є внутрішній аспект. Тому ви¬правданим у багатьох випадках є поняття «естетично-по¬чуттєва культура юриста». Саме такий вид культури ми об¬рали об'єктом дослідження.

Під естетичною культурою юриста розу¬міється почуттєвий вплив «діалогу мисте¬цтва» і законів краси у правовій естетиці на формування професійної правосвідо¬мості фахівця-юриста та його поведінку з метою пізнання та кваліфікованого вирі¬шення ним правових ситуацій.

Розглянемо складові елементи естетичної культури юрис¬та та механізм їхньої дії. По-перше, «діалог мистецтва» і за¬кони краси певним чином впливають на формування право¬свідомості юристів. Цей вплив відбувається лише у правовій естетиці, тобто в правовому колі, у полі професійної діяль¬ності юриста, де власне потрібна його професійна правосві¬домість. Крім цього, він здійснюється на почуттєвому (дуже витонченому) рівні, оскільки естетичне сприймання право¬вих явищ відбувається через органи почуттів.

Ми виходимо з того, що мистецтво є провідним компо¬нентом естетичної культури юриста, адже воно виникло з потреб людини як засіб усвідомлення себе у світі, своїх зв'язків з навколишнім середовищем. Воно створює особли¬вий духовний світ людини - світ краси та емоцій.

Естетика є філософією мистецтва, морфологією мистецтва, його методологією. Естетика вказує шляхи формування до¬сконалої людської чуттєвості. Дія мистецтва на людину ду¬ховно підносить її з одними якостями (в тому числі свідоміс¬тю), а опускає з іншими, більш якісними. Мистецтво є своє¬рідним зором і слухом, а це не може не торкнутися душі юриста. Але найбільша роль мистецтва у формуванні право¬свідомості полягає в тому, що воно активізує суспільну ко¬мунікацію, ніби примушує розмовляти з людиною. Таким діалогом, зокрема, є естетичне переживання. Мистецтво не¬сумісне з шаблоном, копіюванням. Воно є самостійним ви¬твором людського духу.

Наголосимо, що саме мистецтво активно впливає на фор¬мування у юриста правового почуття. Тонка духовна сут¬ність сприяє тому, що воно краще пізнається у правовому явищі, вносить у правосвідомість не виражені словом відтін¬ки почуття, а це своєю чергою підвищує ефективність про¬фесійного розв'язання складних суспільних і особистих проб¬лем.

Естетичне пізнання правового явища має незавершену форму: передчуття, інтуїція, здогадки, асоціації тощо, їх вплив виявляється насамперед у сфері підсвідомості, яка ак¬тивізує свідомість, у тому числі правосвідомість (наприклад, музика як вид мистецтва може давати імпульс до інтерпретаційної свободи вибору рішень). Естетична цінність право¬свідомості юриста формує творчий дух, забезпечує варіантну (але правомірну) професійну поведінку, не допускає спро¬щених дій, схематичної чи поверхової «правосвідомості».