Культурно-мистецька спадщина Колимийщини

Про пригоди гуртка "Вовків", що проходив пластовий вишкіл на природі, автор розповідає в оповіданні "Пластова пригода" ( Коломия, 1923.-20с.),

Через рік до читачів приходить нова збірка "Пачкар Демко і інші оповідання" ( Львів, 1924.-74с.).Оповідання "Пачкар Демко" ( Баден, 1 квітня 1922р.), "Огнисті привиди" ( Коломия, 23 вересня 1922р.), "Борба і побіда Юрка Оковитного" ( Баден, 16 квітня 1922р.), " Мокра курка І соловій" (12 червня 1922 р.), "Дивар", "Лікар" ( 20 березня 1922р.; присвячене докторові П.Кілочкові), "Довбушева раква" ( Буськ, 10 серпня 1924 р.) - це живі шматочки з життя, вміло вихоплені автором з побутового плину й зо¬дягнеш у художню форму. Ось, скажімо, в оповіданні "Довбушева рак¬ва" поряд з реаліями ( дія відбувається у Крнворівні; серед згаданих осіб - " той пан зі Львова з бородою - професор Гру шевський, о. Волинський, господарі Николюк, Якиб’юк) органічно сусідує авторська розповідь-опис села, ріки, лісу, у якій звісно, щедро виблискує діалектна говірка.

П.Франко зарекомендував себе добрим майстром історичного оповідання. Так, у творах "Почесна особа", "Перша сповідь", "На самотнім острові'', "Битва під Пиляннями", “Полковник Абазин”. Він уміло і дозовано, якби сказати, уводить» в авторську розповідь фактич¬ний Історичний фермент, делікатно послуговується біблійними сентен¬ціями. Цікаво в цьому плані є збірка “Махнівська попівна: Історичні оповідання.4'

У першому оповіданні, написаному 20 липня 1922 р., що і дало за¬гальну назву збірці, змальовано окремі епізоди жорстокої боротьби українського народу за волю, віру і власну державу, й польського - за нову здобич - колонії. Багате діалогами, воно могло б бути прекрасно інсценізоване і досягло б не меншого естетичного впливу на глядача. Інше оповідання (“Жінка”), що написане у Коломиї 19 серпня 1925 р., відбиває часи Івана Мазепи, показує, як січовики після кривавих битв, ховаючи тимчасово шаблі, бралися за чепіги, робили хліб, любили, на¬роджували дітей.

Франку П. належить серія популярних нарисів з пластового руху: " Як закладати пластові дружини1', "Пластові ігри і забави", "Огляд те¬риторії України", "Кухня у таборі", " В природі ", "Орієнтування", "Сигналізування", "Спостерігання", " Слідкування", "Перша допомо¬га", ** В здоровому тілі здоровий дух", "Поземелля", "Рунні парці", "Приміри з, історії", "Таборування" та ін.

Як блискучий нарисовсць І літературний критик П.Франко зали¬шив дослідникам кілька портретів-шкіців до життєпису батька. П’ять епізодів із життя І.франка складають зміст невеличкого нарису-спогаду. " Іван Франко зблизька" ( Львів,1937. - 32с.). Звертає на себе увагу ота шляхетна толеранція. з якою обрамлює факти побутового життя Франка-батька Франка-син. Саме факти через призму сімейних, родинних оцінок кожного вчинку батька мають вартість як правдивого доповнен¬ня до біографії Каменяра, подекуди сфальшованої дослідниками-догоджальниками існуючої не так давно системи.

Як драматург П.Франко щонайбільше здійснював переробки за батьковими творами. Так, наприклад, 10-17 квітня 1928 р. він підготу¬вав у Коломиї твір "Захар Беркут : Історична драма на 4 дії".

У драматичному творі діють практично ті ж герої, що і в повісті І.Франка: Бенсдьо Синиця, Сень і Андрусь Басараби, Матій Прийдеволя, Лоен Гаммершляг та Герман Гольдкремер, будівельники. Автор, по суті, не відступив від замку І.Франка, тільки-но, йдучи за принципами творення драматичного твору, вибрав із зміст}7 найсуттєвіший матеріал, тобто, ті сцени, яким можна було надати конфліктного розвитку, довес¬ти, так би мовити, дію до психологічного піку, за яким мусить наступа¬ти логічний розв'язок.

У драмі уже буквально на третій сторінці тексту дає про себе знати основна пружина конфлікту твору - підйомна тяжко скалічила робітни¬ка, і закінчується твір за тією ж схемою, яка е і в І.Франка: доведені робітники до відчаю, мстять своїм визискувачам : ''Сень: А так маєте научку!.

Леон: Яка нікого ані не навчить, ані нічого не змінить! Малі властивці все остануть п "явками, що найменшими хотіли би скоро дійні до багатства. й робітники без шкіл, без організації довго ще остануть тем¬ною масою, з якою не можна дійти до ладу.

Бенедьо: Не думайте так! Ось тут у кривавій луні пожежі народять¬ся нові люде і або ми всі змінимося, або витиснуть нас звідси інші, що ліпше до житлі надаються " ( С.56).

П.Франко чимало прислужився до Історії Січового Стрілецтва, на¬писавши не тільки ряд нарисів, а й високохудожніх творів, про це свідчить повість "Від Стрипи до Дамаску: Пригоди четаря УСС".