Культурно-мистецька спадщина Колимийщини
Культурно-мистецька спадщина Колимийщини с чи не однією з найцікавіших, але, на жаль, І найменш вивчених сторінок в історії Гали-шли. Через Коломию, її школі! й гімназії, у різний час пройшли в великий світ мистецтва сотні поетів, письменників, художників, акторів. До-Ія поєднала з цим старовинним містом над Прутом життя багатьох видатних людей.
Доля Великого Поета, Івана Франка, тісно пов’язана з Коломиєю. Документально про це свідчать п'ятнадцять відвідин ним міста: з 1880 »оку по 1912 р.
З вітки Каменяра пішли достойні діти.
Що ми знаємо про таку постать, як Петро Франко? Передивляючись численні довідники, енциклопедичні видання, довідуємось, що Франко Петро Іванович народився 23 червня у Нагуєвичах Дрого¬бицького повіту. Атмосфера культурно-літературного оточення, стихії фольклорно-етнографічної традиції благотворно впливали на виховання хлопця, формування його естетичних уподобань та Інтересів. Винят¬кове зацікавлення батька до народних пісень, казок, легенд, переказів безпосередньо передавалися синам Тарасові, Андрію, Петру.
Петро Франко ще зі шкільних років відзначився неабиякою допитливістю, енергійністю, заповзятістю, потягом до пошуку, до відкриття, Інтересом до техніки, хімії, мови, історії й літератури, географії народної медицини, фольклору й етнографії. Коротке життя цієї талановитої людини вщерть було заповнене насамперед справою надбання знань. Ще навчаючись у Львівській гімназії, Петро Франко під час канікул збирав фольклорно-етнографічні матеріали.
1910 року П. Франко закінчив гімназію, паралельно склавши іспит з фізичного виховання у Львівському університеті. Працював учителем, 119І1 вступив до політехнічного інституту, де здобув професію інженера-хіміка.
1911р. разом з Олександром Тисовським та Іваном Чмолою заснував у Львові перші пластові відділи. Звідси пласт дуже швидко поширився по всій Галичині, Популярною стала видана в цьому ж році Петром Франком книжечка "Пластові ігри та забави". Впродовж багатьох літ він був активним діячем пластового руху, зокрема з 1914 року редагував періодичне виданий "Пластовий табор", який друкувався ;а окремих сторінках журналу '"Вісті з Запоріжжя".
В кімнаті-музеї Івана Франка нашого училища зберігається бфбліотека пластової літератури, яку написав П.Франко, його відомий підручник шведської руханки.
З 1914 року він перебував у легіоні Українських Січових Стрільців, був сотні їм. Згодом в УГА, де 1919 року організував авіаційний полк.
І світова війна... Петро Франко спочатку піхотинець, а пізніше летун Легіону Українських Січових Стрільців. В одному з боїв літак, піло¬тований сотником Франком і старшим десятником Клатвою був збитий І українських летунів захоплено в полон до армії Галлера. Після втечі з полону 1922 року прибув до Відня, де займався видавничою діяльністю, зокрема видав книгу І. Франка " Лис Микита", ряд популярних книжок.
З вересня 1922 року по 1930 року 1930 рік П.Франко викладав в Коломийській державній гімназії. Коломийщина мас в своїй історії чимало пам’ятних сторінок, де на кожну нову дату час відміряв щораз вартісніші рядки, та більшість з них заслужено належить Коломийській гімназії. У її стінах в різний час професорами працювали відомі літера¬тори, зокрема Теодор Білоус, Теофіл Грушкевич, Сильвестр Яричевський, Ісидор Трембицький, Ярослав Гординський, Йосиф Чайківський. Згодом їхнє місце зайняли нові постаті з не менш важли¬вими в літературі іменами - Антін Крушельницький, Омелян Цісик, Дмитро Николишин, Володимир Павлусевич, Петро Франко, Ілько Гаврилюк, Орест Кузьма.
Їхній вплив на розвиток студентства важко переоцінити, бо зі стін Коломийської гімназії вийшла ціла плеяда відомих літераторів, митців, учених, громадсько-політичних і освітніх діячів.
В Коломиї П.Франко викладав фізкультуру в чоловічій гімназії, заснував і вів спортивні секції, за власні кошти придбавши чимало спортивного приладдя. Тут написав також декілька оповідань, зокрема "Пачкар Демко", " Макіївська попівна", “В пралісах Бразилії".