Писемність і література Месопотамії
Найбільше досягнення культури Месопотамії - писемність. Раніше за всіх її створили шумери в IV тисячолітті до н. е. Спочатку з'явилося малюнкове письмо - піктографія. Поступово окремими знаками почали позначати вже не слово, а склади і звуки, а малюнки змінили свій вигляд. Для письма використовували глину - найпоширеніший природний матеріал у Дворіччі. З ретельно очищеної глини виготовляли табличку, напис наносили паличкою або металевим стержнем. За формою клиноподібних рисок писемність отримала свою назву - клинопис. Готову табличку обпалювали у спеціальних печах.
Від шумерської писемності походять клинописні системи Аккада, Вавілонії, Асірії. Свого часу мала місце цікава ситуація: коли лінгвісти розшифрували асірійський, потім вавілонський клинопис, вони передбачили відкриття ще давнішої культури. Археологи розкопали шумерські пам'ятники значно пізніше.
Зараз уже прочитано тисячі табличок найрізноманітнішого змісту: царські накази, господарські записи, учнівські зошити, наукові трактати, релігійні гімни, художні твори. В НіневіЇ була зроблена виключна знахідка - перша в історії людства бібліотека. Її створили за наказом асірійського царя Ашшурбаніпала. Збереглася і табличка з суворим наказом, розісланим по всій країні, збирати або переписувати глиняні таблички. Бібліотека була блискуче організована: внизу кожної таблички - повна назва книги і номер "сторінки", ящики розміщалися на полицях відповідно до тем, у кожної полиці - номер.
У бібліотеці Ашшурбаніпала збереглася перша з відомих у світовій літературі епічна поема. Вона була створена ще шумерами і розповідає про царя міста Урук, героя Гільгамеша. Гільгамеш і його друг Енкіду здійснюють безліч подвигів. Після смерті Енкіду Гільгамеш не може примиритися з тим, що, на відміну від богів, люди не живуть вічно. Він вирушає шукати таємницю безсмертя. Пошуки приводять його до першої людини - Ут-напішті. Ут-напішті переказує Гільгамешу історію свого життя. Переклад цієї розповіді на європейські мови викликав справжню сенсацію, оскільки вона практично повністю співпадала з розповіддю про "великий потоп" у Біблії: гнів богів, споруда великого корабля, земля, покрита водою; навіть зупинка па вершині великої гори! Наприкінці своєї подорожі Гільгамеш, загубивши чарівну квітку безсмертя, розуміє: вічно живе в пам'яті нащадків той, хто здійснює добрі справи.
Образи і сюжети шумерської, вавілонської, асірійської міфології збереглися після загибелі цієї цивілізації. Наприклад, міфи про створення світу і людей з глини, про вмираючого і воскресаючого бога Тамуза. Семиденний тиждень склався в асірійців і вавілонян, які поклонялися семи головним богам. Такі приклади можна продовжувати.
2. Перші школи. Літературні твори. Наука, школи та школярі
Державі, як і тепер, потрібні були грамотні люди. В III тис. до н. е. в Шумері виникають школи. Це найдавніші школи в світі. Спочатку школи готували писців, землемірів. Згодом вони перетворилися на своєрідні академії. Тут не просто вчилися писати, читати та рахувати, а й вивчали різні предмети: математику, граматику, музику (згадаймо гробниці Ура й арфи), законодавство. Учнів знайомили з текстами з медицини, ботаніки, літератури. Школи називалися «будинками табличок», вчитель — «батьком», а учні — «дітьми будинку табличок».
Шумерське письмо набагато складніше, ніж наше. Воно налічує декілька сот знаків. Щоб освоїти його, одного року замало.
Писали в Месопотамії, як ви знаєте, на глиняних табличках. Тому заняття розпочиналися з їх виготовлення. Школярі замішували глину та ліпили таблички. Тепер можна було писати. Дітлахам видавали таблички з письмом, і вони старанно їх копіювали. Якщо значок не вдавався, можна було стерти його вогкою ганчіркою. Вчитель пояснював, що означав кожний значок. Назавтра учень мав вивчити їх.
Старші учні копіювали вже цілі тексти. Ті, які виконано правильно, підсушували та несли до бібліотеки. Там їх ставили на полиці. Одну з найдавніших бібліотек виявлено в Урі. Вона налічувала 2 тис. табличок. Аби легше було знайти потрібну табличку, складали опис бібліотеки. На окремих табличках вказували назву тексту та номер полиці.
Вчитель мав помічника. В перекладі ця посада називалася «людина з різкою». Ви вже зрозуміли, що то був за помічник. Невдоволений учнем учитель кликав помічника. А далі можна уявити, що чекало бешкетника.
3. Література та усна народна творчість Месопотамії