Культурний розвиток Месопотамії та Сирії
Стиль шумерського мистецтва був сприйнятий вавілонською, халдейською та ассірійською цивілізаціями. Одночасно з ним закінчилася незалежність міст-держав Месопотамії, тиранічних царств, які всі породили мистецтво однакового стилю. Нарешті, і з встановленням персидського панування з'явилися нові звичаї, закони й вірування. Вавілон перестав бути столицею, плаци спустошились, зиккурати поступово перетворилися на руїни. Вавілонська цивілізація, культура якої була останньою фазою шумерської культури, знаменувала собою народження нового соціопсихічного космосу — морально-етичного, предтечу християнського — навколо нового сонця—стражденної людини.
У сучасної людини склалися, наприклад, досить стабільні уявлення про рай. Біблія, живопис, література змальовують прекрасний сад, де гуляє перша людина Адам у супроводі Єви, створеної богом з його ребра. Тут знаходиться й змій-спокушувач, що підговорив Єву від куштувати заборонений плід. Виявляється, що шумерське уявлення про «райський сад», де немає смерті, відповідне біблійському. Про запозичення у шумерів біблійської ідеї божественного раю свідчить і його місцезнаходження. У Біблії безпосередньо показано, що річки, які протікають у біблійському раю, знаходяться у районі Євфрату, тобто в Месопотамії.
2. Розквіт Шумерської культури.
Доба шумерів, що тривала майже ціле тисячоліття, принесла Месопотамії високий розвиток культури.
Піднеслося незвичайно хліборобство, що було головним заняттям населення. Урожаї залежали від виливів рік, тому шумерські володарі дбали дуже про те, щоб розвести воду рівномірно по всій країні. Побудовано було багато каналів, а роботами кермували досвідчені інженери. Збереглися плани тих будов, вириті на глиняних табличках. Воду по полях розливали за допомогою журавлів, яких приводили в рух воли. На різьбах того часу бачимо картини праці на ріллі, сади, пастухів із чередами на полі. Землі належали почасти до князя, почасти до приватних людей або до спілок. Як видно, складність управи примушувала організуватися в якісь товариства. Держава проводила дуже докладний кадастр грунтів і на цій основі стягала податки.
Про розвиток промислу свідчать останки різних предметів, які відкрито в королівських гробницях в Урі. Є там посуд золотий і срібний, гарної форми, гравірований просто, але гармонійно, чаші, миски, чарки, лампи, а також різні знаряддя, як сокири з міді, списи, стріли, стилети, всякі прикраси — нашийники, завушниці, амулети, фігурки у вигляді левів, ослів, биків. Техніка дуже різнорідна, наприклад, бачимо різане каміння, інкрустацію з мушель і т. п.
Багато різнорідних предметів довозили з інших країн. Месопотамія вже в ті давні часи була перехресним пунктом, в якому сходилися торгові шляхи з різних сторін. З Ірану привозили алебастр, з Паміру — лазур, з Індії — карнеол. Зв'язки з Індією були дуже живі — у шумерській кераміці зустрічаємо наслідування індійських мотивів. Комунікація йшла, здається, вже морем, — плавба на Євфраті розвинулася дуже скоро. З Малої Азії приходили золото й срібло, з Кавказу — мідь. Із Сирією утримувався безнастанний торговельний рух. Через Сирію Месопотамія зв'язувалася також з Єгиптом. Шумерське мистецтво мало деякий вплив на єгипетські вироби.
Шумери залишили багато пам'яток свого будівництва. В Месопотамії нема каміння, треба було його довозити аж з пустелі. Тому шумери ставили свої будови з цегли, яку вміли добре випалювати й закрашувати різними барвами. Міста були обведені високими мурами, а для залоги будували великі вежі. В Урі відкрито фундаменти такої величезної башти, завдовжки 60, завширшки 45 м. Святині мали також вигляд великих веж на кілька поверхів, що звужувалися догори. Особливістю шумерської архітектури є склепіння й куполи. Небагато пізніших народів знало цю трудну техніку. Стіни будували з різнобарвної цегли і викладали їх камінням різного забарвлення. Часто зустрічаються прикраси з мушель або й мозаїка.
Різьба пройшла значний розвиток. Спочатку, постаті є важкі, незугарні, потім різьбарі навчилися старанніше моделювати тіло, особливо ж уміло зображували мускулатуру. Багато заховалося статуй князя Гудеа з Лагаша, Шумерські майстри залюбки зображували постаті звірів — биків, левів, котів, а також птахів.Розвинулася також релігія. У найдавніші часи кожна оселя мала своє окреме божество. Пізніше постала ціла релігійна система. Згідно з нею, спочатку існувала сама вода, потім вона поділилася на два єства — океан із солодкими водами й солоне море. З цих двох праелементів постали і боги, і люди. Боги мають людську постать і людські почування та пристрасті, але є безсмертні. Всі боги є добрі; зло спричинюють злідухи, що творять нижчу категорію божеських істот. Світ ділиться на небо, де панує Ан, на повітря й землю, де паном є Енліль, та на океан, на якому царює Енкі. Другу трійцю творив бог Місяця Енцу зі своїми дітьми — Сонцем (Баббар) і планетою Венерою — Нанаї, або Іштар. Окрім тих головних богів шанували дуже багато менших, бо кожна людина мала