Культурний розвиток Месопотамії та Сирії
Становлення та особливості культури Месопотамії
Месопотамська цивілізація являла собою тип існуючої на давньому Близькому Сході сільськогосподарської цивілізації, заснованої на ірригації. Оброблювані райони були менш залежні один від одного, ніж у долині Нілу, тому саме тут, в Шумері, виникли близько 3000 р. до н. е. перші міста-держави, якими управляли царі-жреці. Саме в регіоні Двуріччя та Євфрату вперше, за винятком Єгипту, склалися початкові форми класового суспільства й прадавньої держави, тобто не відчувався вплив інших значно розвинутих суспільств.
Важливі держави —Ур, Еріду, Ларса, Ніппур, Лагаш, Урук, Сиппар. Братерством своїм вони зобов'язані розвитку ремесла та торгівлі. Епоху ранніх династій в Урі, Уруці, Лагаші та Кіші називають золотим віком Шумери. Тут виробляли предмети з золота, мечі, кольорове скло. Вільні члени общин були ще й володарями значної частини землі. Владики міст зводили палаци, храми й гробниці. Шумери заклали основи для подальшого розвитку господарства та культури Месопотамії.
Шумери винайшли колесо до візка, гончарний круг та бронзу, створили клинописну письменність. Близько 2400 р. до н. е. вони вперше в світі виготовили кольорове скло. На високому рівні знаходилось ювелірне мистецтво. Завдяки торговельним контактам вплив шумерів розповсюджувався на Малу Азію та Єгипет. Шумери створили правові кодекси, а в літературі особливого значення набув епос міфологічного змісту (поема про Гільгамеше). Близько 2300 р. до н. е. Саргон І створив першу постійну професійну армію. Приблизно в 2000 р. до н. е, була створена арифметика, в основі якої лежала 60-тична система ліку, що стало важливим винаходом в історії людства.
У зв'язку з цим необхідно розглянути специфіку месопотамської культури, на якій відбилися своєрідність навколишнього середовища, досвід Природи. Тут, як і у Єгипті, людина постала перед тими ж великими космічними ритмами — зміною пори року, незмінним рухом сонця, місяця та зірок, але вона знаходила тут також. елементи сили та насильства, яких не було в Єгипті. Тигр і Євфрат не були схожі з Нілом: вони могли розливатися рвучко й непередбачене, руйнуючи дамби й затопляючи посіви. Тут віють спекотні вітри, що засипають
людину пилом і загрожують їй задухою. Тут ллють зливи, що перетворюють тверду поверхню землі в море грязюки й позбавляють людину свободи руху, бо будь-яке пересування стає неможливим. Тут, у Месопотамії, природа не стримує себе, всією своєю силою вона крушить і зневажає волю людей, дає їм відчути в усій повноті їх безсилість і нікчемність.
Культуру шумерів неможливо уявити собі без мистецтва. Насамперед вона поклала початок будівництву кріплених міст, оточених стінами, багатоповерхових будинків та зиккуратів — святинь-олтарів. Останні становили частину комплексу священних споруд, недоступних людям. Зиккурати зводили на пагорбах з цегли, облицьовували полірованими плитками. Класичним зразком був зиккурат в Уруці—один з найважливіших центрів релігійної та художньої культури. Його фасад вкривала мозаїка з червоних, блакитних та чорних плиток, відповідна геометричному орнаментові. Святиня Уру — прообраз Вавілонської башти — побудована в 1000 р. до н. е. Кожна її архітектонічна лінія ретельно розрахована, зменшена або ж збільшена, щоб виправити ілюзію перспективи. Принципи такої архітектури були перейняті асірійцями від зодчих Північної Месопотамії наприкінці II тис. до н. е.
Шумери були напрочуд художнім народом. Дуже рано у них розвинулася скульптура, хоча в країні було мало каменю. Статуї царів, жерців, воїнів встановлювали у храмах, щоб вони молилися в ім'я засновників храмів. Дещо пізніше з'явилися статуї з діоріту, як, наприклад, фігура відомого царя Гудеа (близько 2300 р. до н. е.), що являла собою один з кращих екземплярів шумерської культури. Для неї притаманна яскраво виражена експресія за мінімумом засобів вираження.
Набула розвитку в Шумері й пластика у металі. На певне, вперше було використано золото в комбінації з ляпіс-лазуррю, сріблом, раковинами та бронзою.
В Урі, у так званій царській гробниці, де разом з царем похоронено 70 придворних, англійський археолог Л. Вулі знайшов дорогоцінності найвищого художнього гатунку; золотий шлем та козла, що спирається на дерево (з золота, ляпіс-лазур, срібла). Діадема цариці Шубад також належить до відомих творів ювелірного мистецтва. Знайдено також зброю, музичні інструменти, чотириколісні візки, й усе це свідчить про високу культуру Шумера.
Шумери першими в історії мистецтва застосували безперервну розповідь про події. Про це свідчить той факт, що саме тут створено найбільш давній епос про легендарного владику Пльгамеше. В цьому ж епосі мова йде про атрибути світла та блиску, що естетично означали форми етичної чистоти.Цей принцип естетичної міри дійсності пронизує культуру Месопотамії. На початку нерозривно пов'язана з ритуалом, пройшовши декілька етапів, вона набула до II тис. до н. е. вид, у якому сучасна людина вже відшукує знайомі риси. Різноманітність жанрів, поетична мова з різними видами повторень, паралелізмів, хорових рефренів, порівнянь та метафор, емоційне мотивування дій героїв, оригінальна метрична форма творів, широке застосування ефектів трагічного та комічного демонструють ту турботу автора про форму свого висловлювання, яка перетворює його на справжнього художника, а його витвір — на твір мистецтва. Крім того, в деяких ліричних гімнах зустрічаються зачатки філософських, роздумів,