Обчислення визначника методом Гауса
визначник може бути зображений у вигляді суми двох визначників, у яких один
у згаданому рядку має перші з заданих доданків, а інший – другі; елементи, що
знаходяться на решті місць, у всіх трьох визначниках одній й ті самі. Для доведення цієї властивості досить застосувати правило трикутника до всіх записаних тут визначників і порівняти одержані результати.
8.Якщо до елементів деякого рядка визначника додати відповідні елементи
іншого рядка, помножені на довільний спільний множник, то значення визначника при цьому не зміниться.
Ця властивість є наслідком властивостей 6 і 7.
Визначники довільного порядку.
У формулі стосовно визначника третього порядку є шість доданків у вигляді добутків трьох елементів матриці, що містять
по одному елементу з її кожного рядка і кожного стовпця. У кожного з цих добутків співмножники розміщено в порядку зростання першого індекси утворюють різноманітні перестановки з чисел 1,2,3.
Нехай j=(j1,j2,j3) – перестановка, де j1 ,j2 ,j3 – числа 1,2,3, розміщені в певному порядку.Інверсією в перестановці j називають той факт, що більше число передує меншому. Число інверсій у перестановці j позначимо символом а(j).Перестановка
називається парною, якщо а(j) – парне число, і непарною - у протилежному випадку. Наприклад, перестановка (2,3,1) – парна, оскільки а(2,1,3)=1.
Неважко помітити, що до правої частини формули зі знаком „плюс» входять ті добутки, в яких другі індекси елементів матриці утворюють парну перестановку,
і зі знаком „мінус добутки, в яких другі індекси елементів матриці утворюють
непарну перестановку. Це дає можливість дати ще таке означення визначника
третього порядку : визначником третього порядку, що відповідає матриці, називається число, яке визначається рівністю
А= = .
де підсумовування поширюється на всі можливості перестановки j=(j1,j2,j3) других індексів. Це означення легко узагальнюється на випадок квадратної матриці
А= .
довільного порядку n(n є N).
Визначником n–го порядку, що відповідає матриці називається число, яке визначається рівністю
А= =
де підсумовування поширюється на можливі перестановки j=(j1,j2…jn) других індексів.
Зазначимо без доведення, що розглянуті вище властивості 1–8 визначників другого та третього порядків справджується для визначників довільного порядку.