Організація нормування праці в інформаційному виробництві

Загальна частина;

Організація праці;

Приклад нормування роботи;

Нормативна частина.

У загальній частині наведено призначення збірника, перераховано основні види робіт (операцій) обчислювального процесу за типами машин, на яких вони виконуються, та одиниці вимірювання роботи (рядок документа, таблиця, відомість).

За кожною технологічною операцією закріплено конкретні кваліфікації виконавців — оператори І і ІІ категорій та оператори ЕОМ.

В Єдиних нормах враховано ситуації, за яких норма часу (виробітку) збільшується/зменшується. Наприклад, у разі роботи з багаторядковими первинними документами, заповнюваність яких не перевищує 50%, до норми часу застосовують коефіцієнт 1,15.

Крім поправкових коефіцієнтів, наведених у загальній частині, використовуються спеціальні коефіцієнти, що відповідають конкретним роботам.

За одночасного використання декількох поправкових коефіцієнтів норма часу помножується на добуток цих коефіцієнтів і відповідно коригується норма виробітку.

Особливу увагу у збірнику приділено організації праці. Робоче місце оператора має бути обладнане спеціальними, зручними для роботи меблями. Раціональна організація робочих місць є важливим фактором, що забезпечує високу продуктивність праці.

Нормативна частина містить детальний опис (склад) робіт кожного виду та нормативні таблиці.

Норми часу (виробітку) для конкретних видів робіт і параметрів інформації (наприклад, кількість символів, що містить документо-рядок, значність одного реквізиту) визначається на перетині характеристик підмету і присудку нормативної таблиці.

За впровадження на підприємстві більш досконалої технології ведення роботи та організації праці, ніж це передбачено Єдиними нормами, доцільно застосовувати прогресивніші місцеві норми часу і виробітку, що відповідають досягнутому рівню трудових і технологічних процесів.

Література:

1.Азеев А. А. и др. Организация и функционирование вычислительного центра. — М.: Статистика, 1977. — 160 с.

2.Ансофф И. Стратегическое управление. М: Экономика, 1989, 518 с.

3.Аррендондо Лени. Искусство деловой презентации: Пер. с англ. — Челябинск: Урал LTD, 1998. — 520 с.4.Артамонов Г. Т. Информатика: теория и практика (заготовки к книге) // НТИ, Сер.1. Организация и методика информационной работы, 1997, № 8, с. 30—33; 1998, № 1, с. 29—34; № 4, с. 31—36; № 6, с. 31—35; № 12, с. 29—33; 1999, № 6, с. 36—43.

5.Бизнес в Европе: информационная индустрия. / Информатика. Экспресс-информация. М. — ВИНИТИ, 1991. — № 45. — С. 2—9.

6.Бланк И. А. Управление формированием капитала. — К.: «Ника-Центр», 2000. — 512 с.

7.Бове К, Аренс У. Ф. Современная реклама: Пер. с англ. / Общ ред. Феофанова О. А. — Тольятти: Издательский дом Довгань, 1995. — 704 с.