Організація нормування праці в інформаційному виробництві

Після проведення необхідної кількості спостережень за кожним елементом операції результати хронометражу обробляються, розраховується тривалість кожного елементу операції, якщо фіксувався поточний час у кожній фіксаційній точці.

У результаті за кожним елементом отримують хронометражний ряд (хроноряд), послідовність цифр, які означають тривалість.За аналізу хроноряду не враховують мінімальний та максимальний заміри, тобто їх викреслюють. Після цього розраховують коефіцієнт стійкості ряду, як відношення min/max значення з тих, що залишилися. Правильним уважається хроноряд, в якому різниця між максимальним і мінімальним замірами не більше 4—5%. Якщо заміри перевищують допустиме відхилення, хронометраж слід повторити.

Після проведення фотографії і хронометражу окремих операцій або їх елементів визначають усебічно обґрунтовані норми часу. Норма часу встановлюється на основі спостережень за кваліфікованим оператором, щоб норми були стимулом до підвищення продуктивності праці.

Спостереження за роботою відсталих працівників також слід проводити з метою виявлення слабких сторін у їх діяльності і розроблення організаційно-технічних заходів з ущільнення робочого дня.

У загальному вигляді норма часу розраховується за формулою:

Нч = Тпз + Топ + Тоб + Трп.

Розмір кожної із складових розраховується виходячи з науково-обґрунтованих нормативів з кожної складової норми часу (tпз, tоп, tоб, tрп) або із загального нормативу, який, як зазначалося, становить 10—14% від оперативного часу:

Нч = Топ (1+ К/100),

де К — норматив.

Норма виробітку у загальному вигляді визначається за формулою:

Нвир= Т/Нч ,

де Т — тривалість робочого часу, для якого встановлюється норма виробітку.

18.3. Нормування праці операторів ЕОМ

Нормування робіт малокваліфікованого персоналу — нескладна задача. Для працівників, зайнятих уведенням даних, показниками виробітку можуть бути: кількість уведеної інформації і частка допущених при цьому помилок. Роботу операторів можна нормувати за ефективністю видачі, кількістю помилок, кількістю повторних проколів тощо.

В Україні для нормування праці операторів на обчислювальних машинах та обліку їх виробітку застосовують Єдині норми часу (виробітку) на роботи, що виконуються на клавішних, перфораційних машинах та засобах підготовки даних на машинних носіях. Єдині норми часу (виробітку) розроблені на основі даних фотохронометражних спостережень, технічних характеристик обчислювальних машин, результатів аналізу організації праці і заходів щодо удосконалення їх. У Єдиних нормах ураховано повний продуктивний час, тобто крім оперативного часу (основного і допоміжного), враховано час на підготовчо-зак¬лючні операції, а також на обслуговування робочого місця, відпочинок (включаючи регламентовані паузи) та особисті потреби в розмірі 14% від оперативного часу. Виправлення помилок, допущених операторами під час виконання роботи, нормами часу не враховується.

В Єдиних нормах ураховано характеристики вхідних даних і технічних засобів обробки, організацію праці, характеристики результатів обробки і вимоги, що висуваються до них.

Збірник Єдиних норм має чотири розділи: