Технологія організації власної справи

Відомо, що в ціноутворенні суттєву роль відіграє споживча вартість продукції. Трудова теорія вартості створювалася в умовах ринкового виробництва, в якому було мало нововведень, а попит автоматично робив продукцію низької якості неконкурентоспроможною. Для інформаційних продуктів споживча вартість має інноваційну природу, що випливає з трактування інформаційного продукту як подання знань. Тобто в основі створення інформаційних продуктів лежать інформаційно-когнітивні процеси, що дають користувачеві знання, на основі яких він може отримати потрібні йому відомості. Отже, у виробництві інформаційного продукту не лише використовують інформацію, що є результатом інформаційно-когнітивного процесу, сам продукт створюється як матеріал для подальших інформаційно-когнітивних процесів. Інформаційний продукт дає користувачеві відповідну інформацію, з якої він може вибрати потрібне йому знання. Саме такий продукт користувач готовий оплачувати, зіставляючи плату з тією вигодою, яку йому дає одержана інформація.

Важливий компонент споживчої вартості інформаційних продуктів – зменшення витрат праці на наступний виробничий цикл. Тому на практиці за визначення ціни на інформаційні продукти послуги враховують матеріальний виграш, що буде отриманий у разі їх використання, а не тільки витрати праці, пов’язані з їх виробництвом і наданням.

4. Вибір збутової поведінки

У межах цього етапу необхідно насамперед прийняти рішення щодо господарської діяльності: за контрактом, тобто на наперед визначений ринок, чи на вільний ринок.

За першим варіантом випуск продукції здійснюється відповідно до портфеля замовлень, що має фірма, тобто за контрактами, підрядами чи попередніми угодами. При цьому заздалегідь домовляються про терміни надання ІПП, вимоги до їх якості та ціну. Така форма господарювання не потребує спеціальних каналів роз¬поділу. Проблеми збуту зводяться до дотримання договірної дисципліни та взаємних домовленостей:

з боку замовника — своєчасно сплатити за ІПП і надати у разі потреби необхідну інформацію;

з боку виробника — забезпечити відповідну якість ІПП (своєчасність, достовірність тощо).

За другим варіантом (робота на вільний ринок) передусім необхідно визначити, хто займатиметься збутом товару — сам підприємець чи спеціальна служба, створюватиметься своя збутова мережа чи використовуватиметься система збуту інших підприємств.

Необхідно прийняти рішення про те, як і ким буде представлена фірма на ринку — торговою точкою, збутовим агентством, тимчасовими представниками.

Потрібно буде кваліфіковано оцінити стан ринку, врахувати кон’юнктуру, регіональні особливості збуту. Необхідно передбачити можливість надання допоміжних послуг із супроводу (гарантійному та післягарантійному) продукту (послуги з технічного обслуговування та ремонту ЕОМ, супроводу програмного забезпечення тощо).Важливим елементом формування попиту та просування продукту бізнесу на ринок є реклама. Підприємець повинен визначити конкретні цілі та задачі своєї рекламної діяльності, прийняти рішення щодо засобів розповсюдження рекламної інформації (тобто якими вони будуть: покази по телебаченню, рекламні оголошення у газетах, випуск рекламних щитів, спеціальної рекламної літератури, використання рекламних агентств тощо).

Література:

1.Азеев А. А. и др. Организация и функционирование вычислительного центра. — М.: Статистика, 1977. — 160 с.

2.Ансофф И. Стратегическое управление. М: Экономика, 1989, 518 с.

3.Аррендондо Лени. Искусство деловой презентации: Пер. с англ. — Челябинск: Урал LTD, 1998. — 520 с.

4.Артамонов Г. Т. Информатика: теория и практика (заготовки к книге) // НТИ, Сер.1. Организация и методика информационной работы, 1997, № 8, с. 30—33; 1998, № 1, с. 29—34; № 4, с. 31—36; № 6, с. 31—35; № 12, с. 29—33; 1999, № 6, с. 36—43.