Технологія організації власної справи

2) формуючи нові потреби у покупців;

3) проникаючи у нові сфери використання продукту.

При цьому не є обов’язковим знищувати конкурентів, ліпше з ними «товаришувати» і розширювати обсяги свого ринку разом із конкурентами, а не за рахунок конкурентів. Такої стратегії дотримуються лідери ринку, такі як корпорації IBM і Microsoft, Sun, Cisco та ін.

Крім названих стратегій, відомі й інші (наприклад, стратегія оновлення). У межах цієї стратегії, можна віддати перевагу або стратегії нового продукту, або стратегії диференціації (різноманітності) продукту, коли в центрі уваги знаходиться не принципово новий продукт, а лише його модифікація (варіант).

Можливі й такі стратегії:

1. Розосередження ризику, тобто здійснення своїх операцій не на одному, а на декількох ринках, а також виробництво широкого спектру ІПП;

2. Адаптація до умов, що змінюються (наприклад, інвестування маркетингу, пошук можливостей випуску нових ІПП);

3. Стратегія пасивного маркетингу — відмова від наступу на позиції конкурентів, а звідси — відсутність ризику зворотного удару;

4. Цільові відрахування від прибутку (створення відповідних резервів «на чорний день») та ін.

Можлива також комбінація різних стратегій.

2 Вибір засобів реалізації підприємницької ідеї

Для проведення підприємницької діяльності необхідні: матеріально-технічні засоби — ремонтно-експлуатаційні матеріали, електроенергія; засоби виробництва — приміщення, обладнання (апаратні та програмні засоби); робоча сила. Слід визначитися, де та в якій кількості усе це взяти. Отже, треба мати достатні фінансові кошти (стартовий капітал), щоб придбати необхідне.

Рівень ефективності майбутньої господарської діяльності створюваного підприємства багато в чому визначається цілеспрямованим формуванням його капіталу.

Основною метою формування капіталу створюваного підприємства є залучення його в обсязі, достатньому для фінансування придбання необхідних активів, а також оптимізація його структури з позицій забезпечення умов подальшого ефективного використання.

Процес формування капіталу створюваного підприємства має низку особливостей, основними з яких є такі :

До формування капіталу створюваного підприємства не можуть бути залучені внутрішні джерела фінансових коштів, які на цій стадії його життєвого циклу відсутні (прибутку ще немає, внутрішня кредиторська заборгованість ще не сформувалася).

Основу формування стартового капіталу створюваного під¬приємства становить власний капітал його засновників (залучити позиковий капітал досить складно, формування стартового капіталу створюваного підприємства виключно за рахунок позикового капіталу може розглядатися лише як теоретична можливість і в практиці зустрічається дуже рідко).Стартовий капітал, що формується в процесі створення нового підприємства, може бути залучений його засновниками в будь-якій формі (грошові кошти; різні види основних засобів — будівлі, приміщення, машини, обладнання тощо; різні види матеріальних оборотних активів — запаси сировини, матеріалів, товарів, напівфабрикатів тощо; різноманітні нематеріальні активи — патентні права на використання винаходів, права на промислові зразки і моделі, права на використання торгової марки або товарного знаку тощо; окремі види фінансових активів — різні види цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку).

Власний капітал засновників (учасників) створюваного підприємства вкладається в нього у формі статутного фонду (статутного капіталу).