Технологія організації власної справи

Рис. 1. Основні принципи формування капіталу створюваного підприємства

Якщо власних коштів для придбання всього необхідного недостатньо, то слід їх здобути в один (або в декілька) з таких способів:

1. Шляхом акціонування;

2. Звернутися до банку за кредитом;

3. Спробувати отримати гроші в якому-небудь фонді;

4. Домогтися державної субсидії.

Якщо жоден із способів не «пройшов», можна спробувати себе у посередницькій діяльності (з реалізації комп’ютерів і програмних засобів). Але це слід розглядати як тимчасове заняття з метою накопичення капіталу. Окрім того, заняття посередництвом дасть змогу набути досить важливого першого досвіду підприємництва.

Щодо засобів виробництва можливі декілька варіантів:

стосовно обладнання: купувати чи орендувати ?

стосовно приміщення: будувати, купувати чи орендувати?

Для придбання можна звернутися до відповідної торгово-посередницької фірми або безпосередньо до виробників відповідного обладнання та матеріалів (останнє є доцільним, якщо потрібне нестандартне обладнання). Можна скористатися послугами товарних бірж, ярмарків, аукціонів.

Потреба у працівниках може бути задоволена, окрім використання особистих контактів і ділових рекомендацій, через оголошення у пресі або звернення із запитом у центри зайнятості. Мож¬на організувати підготовку та перепідготовку кадрів безпосе¬редньо на підприємстві. Добирати трудовий колектив слід особливо ретельно. Підприємець повинен формувати свою команду з добре знайомих людей кожному з яких він, так би мовити, міг довірити скласти для себе парашут, з яким завтра доведеться стрибати з літака. Для початківця дуже важливим є залучення до справи членів своєї сім’ї. Культивування в команді сімейних довірчих відносин вимагає великого такту, часу, взаєморозуміння.

Вибір засобів виробництва та працівників-професіоналів значною мірою залежить від технології виробництва. Кращою основою становлення власної справи могли б бути власні розробки, «ноу-хау», патенти тощо. Тут можливі два варіанти освоєння ринку:

1. Самому виробляти продукт за власною технологією (особливо це стосується програмних продуктів, баз даних).

2. Продавати ліцензію.

Можна також придбати право (ліцензію) використовувати розробки інших фірм. Приймаючи рішення, необхідно враховувати всі «за» і «проти».

3. Ціновий вибір

Ціноутворення — одна з найскладніших проблем (особ¬ливо, якщо продукт є оригінальним, таким, що не має аналогу). Від вирішення цієї проблеми часто залежать економічні результати діяльності фірми.

Стратегія ціноутворення тісно пов’язана з загальними цілями фірми. Наприклад, збільшення збуту продукції (послуг), максимізація прибутку чи збереження стабільного становища на ринку.