Інформаційна економіка

Над розробленням комп’ютерів п’ятого покоління працюють і Сполучені Штати Америки. У 1998 р. уряд США уклав угоду з компаніями IBM, SUN, DIGITAL, CRAY RESEARCH про розроблення найшвидшого у світі суперкомп’ютера. Проект планується завершити у 2004 р. Створення суперкомп’ютерів здійснюватиметься у співробітництві з Національною дослідною лабораторією Департаменту енергетики США в межах програми Advanced Strategic Computing Initiative (ASCI). Система використовуватиметься, головним чином, для моделювання ядерних випробувань. Відповідно до плану проекту на першому етапі буде створено комп’ютер із швидкодією 1 трлн оп/с. (1 терафлоп), потім систему обробки зі швидкістю 3 трлн оп/с. До кінця 2004 р. продуктивність зросте до 100 терафлоп.

Наступна, п’ята, інформаційна революція розпочалася наприкінці 90-х років. На думку П. Друкера , вона відбувається не в техніці, обладнанні, технології, програмному забезпеченні чи швидкодії, це є революція концепцій. Цим вона суттєво різниться від попередньої, зосередженої на даних — їх збиранні, зберіганні, передаванні, аналізі, наданні та використанні. П’ята інфор¬маційна революція вирішує інше питання: «Яка сутність інфор¬мації та у чому її призначення?». Це веде до перегляду задач, які мають розв’язуватися з допомогою інформації, і, як наслідок, до перегляду інститутів, що їх розв’язують.

Остання інформаційна революція почалась і набула найбільшого розвитку в комерційному підприємництві. Вона зумовила необхідність зміни погляду на сутність і призначення комерційного підприємства — його почали розглядати як механізм створення вартості та добробуту. У свою чергу, ця концепція висунула інше питання — для кого комерційне підприємство створює вартість і добробут, чим дала поштовх до розвитку корпоративного управління. Не зважаючи на важливість і масштаб впливу останньої інформаційної революції, вона здебільшого «не усвідомлюється впливовими людьми світу інформації через те, що розпочалася в інформаційній системі обліку, ставлення до якої ІТ-спеціалістів зазвичай характеризується сумішшю невігластва та презирства» .

Революційний вплив комп’ютерів та інформаційних технологій поки що проявився там, де його ніхто не чекав: в операціях. Так, дійсно революційне програмне забезпечення дало змогу архітекторам значно скоротити витрати часу та коштів на розроблення проектів великих будівель, хірургам-ординаторам — набувати досвіду, виконуючи віртуальні операції на віртуальних пацієнтах. Завдяки програмному забезпеченню виробник обладнання може організовувати свої операції на основі передбачуваних потреб клієнтів в обслуговуванні та заміні техніки. Аналогіч¬ну роль відіграє комп’ютер і у банківській справі, яка на сьо¬годні є, очевидно, найбільш комп’ютеризованою галуззю.Надії на те, що комп’ютер принесе революційні зміни в роботу вищого керівництва не справдилися. Для задач вищого керівництва комп’ютер і породжені ним інформаційні технології стали радше постачальниками даних, ніж інформації, не кажучи вже про нові задачі та нові стратегії.

Традиційне пояснення цьому — консерватизм управлінців «старої школи», які недостатньо активно впроваджують у свою діяльність ІТ. Це пояснення неправильне. Вище керівництво не використовує нові технології, оскільки вони не надають йому інформації, необхідної для виконання його власних задач. Більшість управлінських інформаційних систем зберігають дані, що стосуються активів і витрат підприємства. Це дані з традиційної системи обліку. Така інформація може бути корисною тільки бухгалтеру, але ніяк не керівнику.

Відомо, що традиційна система обліку не дає ніякої інформації для виконання задач вищого керівництва, пов’язаних з прийняттям ризикованих рішень щодо теорії бізнесу, стратегії бізнесу, відмови від старого і введення нового, балансу між короткостроковим і довгостроковим, між миттєвим прибутком і часткою ринку. Дійсно, жодна з цих задач не сумісна навіть з основними постулатами традиційної моделі обліку.

Незадоволення вищого керівництва даними, що постачаються інформаційними технологіями, й спричинила нову інформаційну революцію. Фахівці з інформаційних технологій, особливо керівники інформаційних підрозділів на підприємствах, швидко усвідомили, що дані обліку — це не те, що потрібно їх підлеглим (саме цим значною мірою й пояснюється презирливе ставлення фахівців з ІС та ІТ до обліку і бухгалтерів). Але вони, як правило, не розуміли, що справа не в обсязі даних, не в технології і не в швидкодії. Потрібні були нові визначення інформації, нові концепції. Першою новою концепцією інформації, що набула великого поширення, став облік економічних ланцюжків (economic-chain accounting), винайдений близько 80 років тому в США У. Дюраном.

Традиційний облік в основному постачає дані тільки про фінансові події всередині фірми. Облік економічних ланцюжків дає змогу відслідкувати витрати за всім економічним ланцюжком — від постачальника до кінцевого споживача. Споживач, природно, оплачує всі ці витрати і зовсім не цікавиться, де вони були понесені.