Інформаційна економіка

Друге покоління (1960—1964) — машини, побудовані на транзисторах, зі швидкодією до сотень тисяч операцій за секунду. Поліпшені, порівняно з ЕОМ попереднього покоління, всі технічні характеристики. В цих машинах використовувалася бібліотека стандартних програм, процес програмування полегшено. Для програмування використовуються алгоритмічні мови. Першою напівпровідниковою машиною, що з’явилася в 1959 р., була модель RCA-501. У Радянському Союзі машинами цього покоління Минск-2, Минск-22, Минск-32, БЭСМ-2, БЭСМ-4, БЭСМ-6, швидкодія останньої — 1 млн операцій за секунду.

Третє покоління (1964—1970) — замість транзисторів почали використовуватися інтегральні схеми (ІС) і напівпровідникова пам’ять, що зумовило різке зменшення габаритів ЕОМ, підвищення їх надійності, збільшення продуктивності, доступ з віддалених терміналів.

Для підвищення ефективності використання виникла потреба у системній програмі, яка керує пристроями ЕОМ. Так було створено операційну систему.

Обчислювальні машини третього покоління, як правило, складають серії (сімейства) машин, сумісних програмно. Серія складається з ЕОМ, продуктивність та об’єм пам’яті яких зростають від однієї машини серії до іншої. Проте програма, налагоджена на одній з машин серії, може бути відразу запущена на іншій машині цієї серії (на машинах більшої потужності).

Першою у сімействі машин третього покоління була IBM/360, випущена в 1965 р. Вона мала понад сім моделей.

У Радянському Союзі до цього покоління відносять машини сімейства ЄС ЕОМ (Єдина система ЕОМ), сумісних з IBM/360, оскільки були копіями американських ЕОМ.

Четверте покоління (1970—1980-і рр.) — це машини, побудовані на великих інтегральних схемах (ВІС). Такі схеми містять до декількох десятків тисяч елементів на кристалі. ЕОМ цього покоління виконують десятки й сотні мільйонів операцій за секунду. З’являються мікропроцесори, здатні обробляти числа довжиною 16 і 32 розряди, статична пам’ять місткістю 256 Кбайт і динамічна пам’ять місткістю в 1 Мбайт. За своїми характеристиками ЕОМ такі різноманітні, що їх починають класифікувати на: надвеликі ЕОМ (В-7700 — фірма Барроуз, Ілліак-IV — Іллінойський університет, Ельбрус — СРСР), великі (універсальні), міні-ЕОМ і мікро-ЕОМ, або персональні комп’ютери (ПК).П’яте покоління (з середини 80-х рр. — до теперішнього часу). Відмінними рисами ЕОМ цього покоління є:

— нова технологія виробництва — не на кремнії, а на базі інших матеріалів;

— відмова від архітектури фон Неймана, перехід до нових архітектур (наприклад, на архітектуру потоку даних). І, як наслідок, перетворення ЕОМ на багатопроцесорну систему (матричний процесор, процесор глобальних зв’язків, процесор локальних зв’язків, машини баз даних, процесор операційної системи тощо);

— нові способи введення-виведення, зручні для користувача (наприклад, розпізнавання мови та образів, синтез мови, оброблення повідомлень на природній мові);

— штучний інтелект, тобто автоматизація процесів розв’язування задач, отримання висновків, маніпулювання знаннями.

Перехід до ЕОМ п’ятого покоління означає різке зростання «інтелектуальних» можливостей комп’ютера, внаслідок чого машина зможе безпосередньо «розуміти» умову задачі, поставлену перед нею людиною. Отже, відпадає потреба у складанні програми як засобу «спілкування» з ЕОМ для розв’язування тієї або іншої задачі.

Передбачається, що комп’ютери п’ятого покоління вестимуть діалог з непрофесійними користувачами на природній мові, в тому числі в мовній формі або шляхом обміну графічною інформацією — з допомогою креслень, схем, графіків, малюнків. До складу ЕОМ п’ятого покоління також має ввійти система розв’язання задач і логічного мислення, що забезпечує здатність машини до самонавчання, асоціативного оброблення інформації та отримання логічних висновків.

Уперше задачу розроблення принципово нових комп’ютерів було поставлено в 1979 р. японськими фахівцями, що об’єднали свої зусилля під егідою науково-дослідного центру з оброблення інформації — JIPDEC. У 1981 р. JIPDEC опублікував попередній звіт, що містив детальний багатостадійний план розгортання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з метою створення до 1991 р. прототипу ЕОМ нового покоління. Цей звіт було покладено в основу японської національної програми створення ЕОМ п’ятого покоління.