Професійна діяльність банків на ринку цінних паперів

надходження;

•передусім виконувати операції з цінними паперами за дого¬ворами та замовленнями клієнтів, а потім уже власні операції з

такими самими цінними паперами;

•за наявності у банку заінтересованості, яка перешкоджає йому

виконати замовлення клієнта на найвигідніших умовах, банк (торговець) зобов'язаний негайно повідомити про це клієнта.

Діяльність з управління цінними паперами — це діяльність, яку здійснює банк як професійний учасник ринку від свого імені за винагороду стосовно довірчого управління цінними папера¬ми, які належать на правах власності іншій особі, а йому передані у володіння. Управління здійснюється на користь довірителів або бенефіціарів, тобто осіб, яким згідно з договором належать дохо¬ди від довірчої діяльності. Предметом управління можуть бути не тільки цінні папери, а й грошові кошти, призначені для інвесту¬вання в цінні папери, а також грошові кошти і цінні папери, отри¬мані в процесі управління цінними паперами. В Україні з огляду на правову неврегульованість як відносин довірчої власності, так і відносин довірчого управління найреальнішим є виконання бан¬ками агентських послуг стосовно цінних паперів, наприклад формування портфеля цінних паперів згідно з вказівками клієнта.

2. Виступаючи у ролі інфраструктурних учасників ринку цін¬них паперів, банки можуть здійснювати важливі, але допоміж¬ні за своїм характером види професійної діяльності:

*діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

*депозитарну діяльність зберігача;

*розрахунково-клірингову діяльність за угодами щодо цінних

паперів.

За законодавством України Національна депозитарна систе¬ма складається з двох рівнів.

Нижній рівень — це реєстратори власників іменних цінних паперів та зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів.

Верхній рівень — це Національний депозитарій України, ство¬рений у 1999 р. у формі відкритого акціонерного товариства зі специфічними функціями, і Міжрегіональний фондовий союз, ство¬рений учасниками фондового ринку, що веде рахунки для зберігачів та здійснює кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів. Обслуговування обігу державних цінних паперів, у то¬му числі депозитарну діяльність щодо цих паперів, здійснює На¬ціональний банк України.Ведення системи реєстру конкретного емітента банк як реєстра¬тор здійснює на підставі договору на ведення реєстру1. При укла¬данні договору на ведення реєстру власників іменних цінних папе¬рів банк приймає документи, потрібні йому для формування систе¬ми реєстру, за актом прийняття-передавання і протягом 10 днів фо¬рмує реєстр: відкриває емісійний і особовий рахунки емітента, осо¬бові рахунки власникам іменних цінних паперів, заводить журнали і вносить до них записи про виконані операції. Система реєстру може вестись як у паперовому вигляді, так і у вигляді запису на електрон¬них носіях або у комбінованому вигляді. Внесення інформації в сис¬тему реєстру про перехід прав власності на іменні цінні папери здійснюється на підставі письмового розпорядження зареєстрованої осо¬би і документів, що є підставою для переходу прав власності. Згідно з письмовими запитами зареєстрованих осіб реєстратор видає їм ін¬формацію у вигляді виписки стосовно кількості цінних паперів, що належать даній особі, і стосовно операцій, що проведені по особово¬му рахунку. Емітенту реєстратор повинен давати на його запит будь-яку інформацію із реєстру. Згідно з письмовими запитами контро¬люючих органів реєстратор дає інформацію з системи реєстру тіль¬ки в межах повноважень, якими наділені представники цих органів. Здійснюючи -депозитарну діяльність, банки як зберігачі забез¬печують:

*зберігання цінних паперів;