Основні характеристики фондового ринку, типи фінансових посередників,

• по закінченні визначеного терміну після складання векселя;

• на визначену дату.

По тому, як визначається в тексті назва отримувача коштів, век¬селі поділяють на:

• іменні, коли конкретно встановлюється назва отримувача;

• ордерні, коли треба сплатити конкретній особі або за його нака¬зом іншій особі;

• на пред'явника.

Сфера застосування векселів охоплює відносини між:

• державою та суспільством при випуску казначейських векселів;

• господарюючими суб'єктами при оформленні комерційного кредиту;

• банками та клієнтами при емісії банком власних векселів та здійснення операцій з векселями.

На ринку перебувають три види векселів: комерційні, фінансові та фіктивні.

Комерційні векселі мають товарний характер і завжди пов'язані з оплатою реальних товарів чи послуг, коли у покупця тимчасово відсутні кошти для оплати. На відміну від комерційних, фінансові та фіктивні векселі не мають під собою реальної поставки товарів. Фінансові векселі застосовуються комерційними банками для тим¬часового залучення коштів на ринку, фіктивні — для обслуговуван¬ня протизаконних угод.

"Дружній" та "бронзовий" векселі є прикладами фіктивного век¬селя. "Дружній" вексель — це вексель, виданий з дружніми наміра¬ми з надією, що не виникне потреба відповідати по зобов'язаннях цьо¬го векселя. Такий вексель може видаватись кредитоспроможним підприємством неплатоспроможному в оплату непоставлених товарів або невиконаних робіт чи послуг. Неплатоспроможне підприємство може потім покрити "дружнім" векселем свої зобов'язання або отримати кредит у банку через облік чи заставу векселя. Якщо таке підприємство не поліпшить свого фінансового становища, відповідати по "дружньому" векселю буде підприємство — емітент цього векселя.

"Бронзовий" вексель видається неплатоспроможним або неісну¬ючим підприємством. При цьому отримувач векселя не підозрює про фіктивність векселя та неплатоспроможність підприємства-емітента. Частіше "бронзовими" є прості векселі, а не переказні. За допомо¬гою "бронзового" векселя підприємство, що перебуває на межі банк¬рутства, може штучно збільшити свої борги, виписавши вексель фік¬тивному кредитору. При банкрутстві частина майна, що має бути передана дійсним кредиторам, залишиться в розпорядженні фіктив¬ного кредитора і самого підприємства. Фіктивні векселі можуть бути емітовані з метою подальшого обліку цих векселів банком.

Вексель виконує дві важливі функції: розрахункову (він може виконувати роль платіжного засобу) та кредитну, коли його викори¬стовують для відстрочки платежу та оформленні ним боргового зо¬бов'язання. Оскільки основні функції банків — кредитна і розрахун¬кова, банки відіграють значну роль на ринку векселів. Вони можуть емітувати власні векселі та здійснювати операції з векселями.

Банківські векселі є досить ліквідними цінними паперами. Емі¬сія банком власних векселів дає змогу їх власникам вигідно вклас¬ти кошти, а банку отримати додаткові фінансові ресурси. Векселе¬давцем і платником по банківському векселю виступає банк-емітент. Банківський вексель може виконувати багато функцій. Він може виступати як одна з форм надання кредиту, як застава і як платіж¬ний засіб. Для самого банку він є однією з форм залучення коштів.

До банківських операцій з векселями належать: