Вексельний обіг Україні

Отже повернення в практику господарської діяльності векселів вигідно всім уча-сникам господарського обороту.

2. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ВЕКСЕЛІВ У ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Закон “Про цінні папери і фондову біржу” дає таке тлумачення терміну вексель: “Вексель  цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедер-жателю)”.Головні особливості векселя полягають у тому, що він є, по-перше, абстрактним борговим зобов’язанням. Тобто в тексті векселя немає будь-яких пояснень щодо появи грошового боргу; по-друге, йому властива беззастережність, обов’язковість оплати у відповідності з тими положеннями, що містяться у векселі. Це означає, що фізичні і юридичні особи, видавши вексель, беруть на себе безумовне абстрактне зобов’язання сплатити власнику (векселедержателю) вказану в ньому суму у встановлений строк; по-третє, вексель виписується на порівняно короткий строк. Формально він може випи-суватись у межах одного року, але фактично це робиться переважно на 1-3 місяці; по-четверте, предметом вексельного зобов’язання можуть бути лише гроші, тобто суми коштів у формі національної чи іноземної валюти; по-п’яте, виникнувши на основі ко-мерційної угоди (контракту, договору), вексель з часом відокремився від неї.

Нині він функціонує як самостійний договір. Більше того, у його текст не можна вносити будь-яких доповнень, що пов’язують виконання вексельного зобов’язання з відносинами за контрактом. Водночас законодавством допускається можливість вве-дення до тексту посилання на номер банківської гарантії, акредитиву, які не позбавля-ють вексель юридичної сили, але суттєво полегшують процедуру процедуру розрахун-ків.

Постановою Верховної Ради від 17.06. 1992 р. “Про застосування векселів у гос-подарському обороті України” передбачено систему операцій і порядок придбання бланків векселів. Їх можна придбати в комерційних банках, віднести дані затрати до за-гальногосподарських. Облік бланків векселів, як і інших видів цінних паперів, ведеться на балансовому рахунку 004 за відповідним прибутково розрахунковими документами, а списання одночасно із записом реалізації, як і будь-якого з різновидів цінних паперів. Зберігаються вексельні бланки підприємства в кас нарівні з грошовими коштами і в по-рядку, встановленому Правилами ведення касових операцій у народному господарстві.

Основними суб’єктами вексельного кредиту і векселя як письмового боргового зобов’язання є векселедавець і векселедержатель. Векселедавець  це особа, яка вида-ла вексель, простий чи переказний. У переказному векселі ця особа називається трасан-том. Він цілковито відповідає за акцепт, тобто дає згоду сплатити вказану суму і за сам платіж. Векселедавець не може скласти з себе цього обов’язку. Тому будь-яка умова, за якою векселедавець хотів би скласти з себе відповідальність за платіж, вважається не-дійсною. Особа, на яку подано позов на основі переказного векселя, не може протиста-вити векселедержателю ніяких заперечень, зумовлених особистим ставленням до век-селедавця чи попереднього векселедержателя.

Векселедержатель  особа, у якої знаходиться переказний вексель, власник век-селя. Після закінчення строку платежу він має право на отримання вказаної суми гро-шей. Векселедержатель, що записаний у даному векселі, називається першим векселе-держателем (ремітентом). При подальшому передаванні векселя законним векселедер-жателем є особа яка гарантує своє право на безперервному ряді індосаментів, тобто пе-ревідних записів на векселі. Векселедержатель має право на сам вексель і зобов’язаний віддати його тому, хто втратив право володіння даним векселем лише тоді, коли при-дбав його недобросовісно або ж купуючи вексель, зробив грубу помилку. Він має право і на отримання платежу від акцептату, а також у порядку регресу від усіх інших відпо-відальних за даним векселем осіб.

Важливість векселя, його місце у ринковій економіці визначається його функці-ями. Основною функцією вексельного обігу є оформлення короткострокового кредиту. Дана функція діє тоді, коли постачальник продукції зацікавлений у її реалізації покуп-цю, але той на час укладення угоди не володіє належною сумою коштів. Тоді постача-льник у рахунок майбутнього платежу за свою продукцію бере з покупця вексель, тоб-то боргове зобов’язання, сума якого з урахуванням строку платежу і процентів за кре-дит, як правило, перевищує величину суми товарної угоди.

По друге вексель здатний виконувати функцію платежу. Як платіжний засіб він дозволяє отримати гроші, не чекаючи строку платежу. Його можна продати або ж за-класти в заставу в комерційному банку. Купівля банками векселів носить назву обліку векселів або дисконту.

Банки ж, купивши векселі, до настання строку оплати утримують їх у себе, стя-гуючи при цьому певну суму, що називається обліковим процентом, тобто купують ве-кселі зі скидкою або з дисконтом. У даному випадку банк перебирає на себе функцію кредитора, а при настанні строку оплати стягує борг з векселедавця.