Суспільна, комерційна й бюджетна ефективність інвестиційних проектів
Принципову двоетапну схему оцінки ефективності інвестиційних проектів представлено на рис. 7.8. На першому етапі розраховуються показники ефективності проекту загалом для деталь¬ної економічної оцінки проектних рішень і створення умов для пошуку інвесторів. Особливістю цього етапу є оцінка ефективнос¬ті проекту з позицій єдиного учасника, що реалізовує його за рахунок власних коштів. У загальному випадку таким учасником може бути і держава, і підприємство-одержувач інвестицій, і інституціональний інвестор. На другому етапі уточнюється склад учасників проекту й визначається фінансова реалізованість та ефективність участі в проекті кожного з них.
Рис. 7.8. Схема оцінки ефективності інвестиційних проектів
При цьому використовуються такі базові визначення:
Суспільна ефективність інвестиційного проекту — система показників, що враховують соціально-економічні наслідки здійснення проекту для суспільства загалом, включаючи зовнішні ефекти й суспільні блага.
Комерційна ефективність інвестиційного проекту — система показників, що характеризують доцільність реалізації проекту для підприємства-ініціатора проекту й/або зовнішнього приватного інвестора.
Бюджетна ефективність інвестиційного проекту — система показників, що характеризують доцільність реалізації проекту для бюджетів різних рівнів (визначається за використання бюджетних коштів для фінансування капіталовкладень за проектом).
За визначення показників суспільної ефективності потрібно враховувати, що:
а) за прогнозування грошових потоків особлива увага приділяється вартісній оцінці наслідків здійснення певного проекту в суміжних сферах економіки, зокрема соціальній та екологічній;
б) у складі оборотного капіталу відбиваються тільки запаси й резерви грошових коштів;
в) за визначення грошових надходжень і виплат за операційною й фінансовою діяльністю до їх складу не включаються будь-які види платежів, за яких фінансові ресурси переходять від одного учасника проекту, включаючи державу, до іншого (платежі, пов’язані з отриманням і обслуговуванням кредитів; субсидії; дотації; податкові пільги і т. д.).
При цьому вартісна оцінка товарів проводиться з урахуванням їхньої ролі в зовнішньоторговельному обороті країни:
а) експортна продукція оцінюється за реальними цінами зовнішньоторговельних контрактів без митних зборів, акцизів і витрат на доставку товару до кордону;
б) продукція, яка заміняє імпорт, і товари, що купуються за ним, оцінюються за вартістю продукції, що заміняється (ураховуючи витрати на страховку й доставку);
в) товари, що реалізовуються на внутрішньому ринку, оцінюються за ринковими цінами з ПДВ і без урахування акцизів;
г) ціна нової продукції, що не має аналогів, установлюється на основі маркетингових досліджень експертним способом.
Бюджетна ефективність реалізації інвестиційних проектів оцінюється у всіх випадках, коли держава через регіональні органи виконавчої влади інвестує проект (якщо вона не вкладає його в реалізацію грошових коштів і не є гарантом приватних інвестицій, що залучаються, у визначенні бюджетної ефективності немає потреби, оскільки вона явно позитивна за рахунок податкових надходжень) або надає гарантії за приватними інвестиціями. Приплив грошових коштів для розрахунку бюджетної ефективності охоплює:
•надходження від податків, мита, зборів і платежів у позабюджетні фонди, передбачені чинним законодавством;
•доходи від ліцензування, передбачених проектом конкурсів і тендерів на проектування, будівництво й експлуатацію об’єктів;