Біржові операції

Товарна біржа стає такою тільки тоді, коли виконує триєдину мету:

1. Забезпечення страхування цінового ризику, тобто страхування від можливих змін цін (хеджування).

2. Здійснення спекулятивних операцій.

3. Купівля і продаж реального товару.

Виходячи з цього, учасниками біржових операцій на товарній біржі є:

* члени біржі;

* брокери, які виступають як торгові посередники від імені осіб, що продають-купують реальний товар на біржі і яких називають хеджерами;

* особлива група учасників біржової торгівлі - спекулянти (джокери), які використовують біржовий механізм з метою одержання прибутку від підвищення або пониження ціни.

1. Страхування цінового ризику (хеджування)

За своєю сутністю хеджування має запобігти (застрахувати) можливим фінансовим втратам від зміни цін у процесі здійснення угод з відстроченою поставкою (форвард) на реальний товар як для покупця , так і продавця.

Слід зазначити, що саме поняття хеджування значно змінилося. До 50-х років були різні його пояснення. Найбільш поширеним було таке: це "продаж (купівля) ф'ючерсного контракту проти попередньої покупки (продажу) рівної кількості того ж товару або еквівалентної кількості другого товару, ціна якого змінюється паралельно ціні даного товару, з наміром припинити зобов'язання по угодах на ф'ючерсному ринку шляхом зворотної операції одночасно із завершенням операції з реальним товаром та настанням терміну по ф'ючерсному контракту".

Мета хеджування - це зняття кредитних і цінових ризиків або їх мінімізація. Хеджування використовується не для отримання прибутку (як спекулятивного, так і будь-якого іншого), а для страхування вже існуючого прибутку або обмеження загрозливих втрат. Отже, в той час основною рисою хеджових операцій була одночасність угоди на ф'ючерсній біржі і на ринку реального товару та їх протилежна направленість.

Проте в 50-60-х роках американські економісти X. Уоркінг, Д. Ротлідж та Р. Грей розробили нову теорію хеджування, яка глибше розкриває його суть на сучасному етапі. Вона знайшла своє практичне підтвердження і втілення в сучасному законодавстві та регулюванні біржової торгівлі. Основа її полягає втому, що ціни на реальний товар та біржові ф'ючерсні котирування змінюються не паралельно, отже, не може бути повного страхування прибутку.

Як відомо, головна мета будь-якого капіталу - отримання максимального прибутку. У зв'язку з цим згаданими економістами виділяється кілька видів хеджування, у тому числі звичайне (чисте хеджування), що відповідає традиційній концепції. За Х.Уоркінгом, чисте хеджування з метою уникнення ризику відіграло важливу роль на ранніх періодах ф'ючерсних ринків. Решта видів хеджування (арбітражне, селективне, передбачуване) переслідують мету не лише уникнення ризику, а отримання додаткового прибутку.

Оскільки фінансовий ризик, пов'язаний зі змінами цін у процесі здійснення угод з відстроченою поставкою товару, існує при виробництві, переробці, торгівлі та споживанні товарів, то всі особи, причетні до даних технологічних стадій, здійснюють хеджування, тобто страхують свої можливі втрати.

Процес страхування від зміни цін (хеджування) - це одна із найскладніших біржових операцій, оскільки передбачає функціонування взаємопов'язаних елементів єдиного механізму поетапного укладення і завершення трьох видів угод.

Основа страхування від цінового ризику досить проста, однак складним є механізм його здійснення.