Ринок цінних паперів

Вступ

1. Ринок цінних паперів як складова частина інфраструктури ринкової економіки.

1.1. Фінансовий ринок і місце в ньому ринку цінних паперів.

1.2. Сутність цінних паперів і історичні передумови виникнення та їх характеристика.

1.3. Суть, види і функції ринку цінних паперів.

1.4. Структура ринку цінних паперів.

2. Особливості існування ринку цінних паперів в Україні.

2.1. Етапи формування фондового ринку в Україні.

2.2. Сучасний стан фондового ринку в Україні.

2.3. Шляхи поліпшення функціонування фондового ринку України.

Висновки

Додатки

Список використаної літератури

Вступ

В Україні ринок цінних паперів перебуває на стадії свого становлення, але ще зовсім недавно ринок цінних паперів ми бачили тільки з телеекрана життя Заходу і він здавався абсолютно немислимим в умовах нашої країни. Але все поступово міняється і ось вже і громадяни України стикаються з цим, що має великий вплив на найважливіші аспекти життєвого устрою в країнах з розвиненою ринковою економікою.

Акції, облігації, сертифікати, чеки, векселі і інші цінні папери, які ще зовсім недавно були новинкою, тепер міцно вкоренилися в наше життя нарівні з такими звичними словами як "біржа" і "депозитарій".

З січня 1992 року працює Українська фондова біржа (УФБ) з Центральним депозитарієм цінних паперів, мережею філій та брокерських контор по всій території України. Зростає кількість позабіржових фінансових посередників, торговців цінними паперами, інвестиційних фондів і компаній. Збільшується число емітентів, які зареєстрували випуск своїх цінних паперів у Міністерстві фінансів України, невпинно зростає загальний обсяг їх емісії.

В той же час подальший розвиток національного ринку цінних паперів стримується рядом об’єктивних та суб’єктивних факторів. Найголовнішими з них є:

1) кризовий стан української економіки, високий рівень інфляції, відсутність твердої національної грошової одиниці;

2) відставання існуючої законодавчої та нормативно-правової бази функціонування фондового ринку від розвитку реальних процесів на ньому;

3) слабкість і недостатність державного регулювання національного ринку цінних паперів;