Ринок цінних паперів, особливості при наданні фінансових послуг.

підзаконного акту керуватися слід положеннями закону. Термін

"законодавство" в переважній більшості випадків означає сукупність законів

й підзаконних актів, що регулюють ринок цінних паперів.

По-третє, перелік цінних паперів, що міститься в законах різних країн,

може бути вичерпним чи відкритим. Це означає, що в першому випадку цінними

паперами визнаються лише ті грошові документи, які прямо вказані в

переліку, а інші не можуть вважатися такими. Коли ж перелік є відкритим, то

до категорії цінних паперів відносяться усі грошові документи ,

перераховані в законі, а також інші, не зазначені в переліку, якщо вони

задовольняють встановлені законом вимоги. Наприклад, японський закон "Про

цінні папери і фондову біржу"/1948/, Закон України "Про цінні папери і

фондову біржу /1991/ містять вичерпний перелік цінних паперів, а в США в

"Законі про цінні папери"/1933/ цей перелік є відкритим.

По-четверте, переліки цінних паперів можуть бути широкими і вузькими.

Тобто в них можуть включатися більша чи менша кількість грошових

документів.

Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" містить незначний

перелік видів цінних паперів - усього сім: акції; облігації внутрішніх

державних місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов'язання

держави; депозитні сертифікати; векселі; приватизаційні папери.

Японський закон "Про цінні папери і фондову біржу" містить більш широкий

перелік – дев’ять видів цінних паперів: акції; урядові облігації;

місцеві облігації; спеціальні облігації юридичних осіб; забезпечені і

незабезпечені облігації юридичних осіб; інвестиційні сертифікати, що

випускаються юридичними особами, створеними згідно із спеціальними