Визначення інвестиційної кредитоспроможності підприємства-позичальника

Таблиця 3.6

ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСУ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА

Після визначення необхідно дати їй кількісну оцінку в інтервалі від 1 до 0. Наприклад, отримані суми балів під час визначення класу кредитоспроможності позичальника на основі аналізу ділового ризику завжди можна перетворити в оцінку в межах 1,0 — 0,0. Одиниця характеризує ідеальну кредитоспроможність підприємства, тобто абсолютну відсутність будь-якого ризику. Очевидно, що такого в житті не буває. Одиниця — це межа, до якої можна прагнути, але практично вона недосяжна. Потрібно враховувати, що оскільки неризикова кредитна операція, яка відповідає I класу кредитоспроможності позичальника, — це операція, за якої за бальною методикою набирається більше 100 балів, то за використання шкали оцінок 1,0 — 0,0 кредитоспроможність підприємства, що оцінюється величиною 0,7, належить до II класу поточної кредитоспроможності, що має на увазі мінімальну ймовірність ризику, а значення 0,5 відповідає високому ризику (див. табл. 3.6). Нуль — це повна відсутність кредитоспроможності, але, як було показано вище, коли йшлося про її відмінність від платоспроможності, цього на практиці не може бути. Якась можливість хоч щось повернути з «живого» підприємства є завжди. Тому, наприклад, отриману на основі аналізу ділового ризику величину ризику, що становить 70 балів і відповідає середньому ризику, можна виразити оцінкою 0,7.

Тому банківські працівники, спираючись на минулий досвід та останню інформацію, повинні не тільки дати кількісну оцінку поточної кредитоспроможності позичальника, але й установити для себе те граничне найменше її значення, нижче за яке інвестиційну кредитоспроможність не можна розглядати як достатню через дуже високі ризики.

Припустимо, що банк визначив поточну кредитоспроможність даного підприємства-позичальника (Крт) 0,7, а граничне нижнє значення, що дає змогу розглядати можливість видачі інвестиційного кредиту, — 0,5, що відповідає межі, яка відділяє середній ризик від високого.Доцільно керуватися робочою гіпотезою. Значення інвестиційної кредитоспроможності позичальника (Крін) є похідною величиною від Крт, якщо при цьому врахувати низку факторів, що об’єктивно впливають на успіх реалізації інвестиційного проекту. Подальшу послідовність процедур з урахування впливових факторів і визначення відповідних коефіцієнтів можна подати у вигляді певного алгоритму. У цьому підрозділі представлено варіант методики, яка може надалі розвиватися банківськими фахів¬цями за рахунок включення інших коефіцієнтів, що дають змогу для конкретних проектів повніше оцінювати інвестиційну приваб¬ливість підприємства.

1. Урахування динаміки кредитоспроможності позичальника за останні два роки (К1):

•постійно підвищувалася й загалом підвищилася більш ніж на 15 % (значення К1 дорівнює 1,3);

•коливалася, але загалом підвищилася більш ніж на 15 %

(К1 — 1,1);

•підвищилася менш ніж на 15 % (К1 — 1,0);

•практично не змінювалася (К1 — 0,9);

•коливалася, але загалом знизилася менш ніж на 15 % (К1 — 0,7);

•знизилася більш ніж на 15 % (К1 — 0,5).

Шкалу для розрахунку коефіцієнта в кожному конкретному випадку повинні визначити фахівці банку з урахуванням свого досвіду роботи з підприємствами даного виду. Це має залежати і від галузі, і від диверсифікації бізнесу, а також від потужності підприємства та його становища на ринку продукції.

2. Досвід підприємства в реалізації інвестиційних проектів (К2):

•успішно реалізований аналогічний проект (К2 — 1,5);