Методи та прийоми аналізу інвестиційних проектів

Правило чистої теперішньої вартості дає теоретично обґрунтовану відповідь на питання щодо прийняття або відхилення інвестиційної пропозиції. Альтернативним підходом є розрахунок внут¬рішньої норми дохідності (IRR), якою є ставка дохідності, яка прирівнює очікувані чисті грошові потоки до початкових витрат. Для розрахунку IRR необхідно вирішити відносно R таку формулу:

,

де r — ставка дохідності, яка дає NPV = 0, а всі інші символи такі самі, як і у формулі NPV. Проект приймається за умови, якщо значення його внутрішньої норми дохідності більше, ніж ставка дохідності, яка вимагається за проектом. У цьому разі величина k з формули чистої теперішньої вартості представляє ставку дохідності, яка потребується. У переважній більшості випадків IRR метод оцінки капітальних проектів дає таке саме рішення стосовно прийняття чи відхилення пропозиції щодо інвестування. Проекти з позитивними значеннями чистої теперішньої вартості будуть мати вартість r більшу ніж вартість k.

Третім за важливістю методом оцінки рішень стосовно капіталовкладень вважається індекс прибутковості (PI), який ще інколи називається співвідношенням витрат і доходів. Індекс прибутковості є часткою від ділення очікуваних майбутніх грошових потоків на початкові витрати:Єдина різниця між чистою теперішньою вартістю та індексом прибутковості полягає в тому, що за використання показника NPV початкові витрати віднімаються від теперішньої вартості очікуваних грошових потоків, а за розрахунку показника РІ теперішня вартість очікуваних грошових потоків ділиться на початкові витрати. Проект приймається за умови, якщо його прибутковість більша одиниці. Відповідно, якщо за проектом індекс прибутковос¬ті більший одиниці, то й чиста теперішня вартість є позитивною.

Правило NPV дає керівникам можливість приймати правильні рішення. Проте існує декілька інших прийомів оцінювання капітальних проектів, використання яких може призвести до сумнівних рішень стосовно їхнього прийняття або неприйняття. До інших широко розповсюджених прийомів відносять період окупності проекту, дисконтований період окупності, дохідність залученого капіталу та показник впливу на дохідність акції. Період окупності — це час, необхідний для того, щоб відшкодувати початкові інвестиції. Метод періоду окупності є недостатнім з огляду на те, що він охоплює завдання суб’єктивного встановлення терміну окупності, не надає інформації стосовно того, чи створює цей проект багатство, а також може ігнорувати значні виплати поза межею (у часі) точки окупності. Хоча на практиці значення показника періоду окупності дає змогу керівнику оцінити, протягом якого часу кошти знаходяться в зоні ризику.

Дисконтований період окупності відрізняється від періоду окупності тільки тим, що він розраховується після дисконтування грошових потоків і, отже, завжди є довшим ніж період окупності, який ігнорує дисконтування. Як і період окупності, дисконтований період окупності потерпає від неможливості точно визначити підходяще значення періоду окупності. Дисконтований період окуп¬ності не показує, чи дійсно інвестиція приносить гроші, задовольняючи потреби споживача на конкурентних ринках.

Поряд з обліковими показниками ефективності інвестицій у виробництво (рис. 1.12) використовується такий показник як дохідність залученого капіталу (ROCE), або облікова ставка дохідності, широко використовується як показник ефективності. Керівники оцінюють успішність підприємницької діяльності з допо¬могою багатьох різних коефіцієнтів, які пропонують емпіричні правила, потрібні керівникам для:

—порівняння результатів поточного року з результатами минулого року;

—порівняння результатів діяльності підприємства з результатами діяльності конкурентів;

—порівняння фактичних показників діяльності з плановими;

—розроблення фінансових планів.

Немає сенсу використовувати показник дохідності на залучений капітал, який є лише емпіричним правилом, коли вирішується, приймати чи не приймати проект. Дохідність залученого капіталу — це просто розмір балансового прибутку в процентах відносно суми залученого капіталу. Коефіцієнт ігнорує грошові потоки, розподіл грошових потоків у часі та ризик. У табл. 1.2 наведено розрахунок дохідності (ROCE).

Таблиця 1.2