Методи та прийоми аналізу інвестиційних проектів
Існує декілька способів, щоб визначити, які проекти приносять гроші, задовольняють потреби споживачів на конкуруючих ринках. У цій роботі за основу береться твердження, що метою підприємства є створення позитивного грошового потоку за умови, коли вартість проданої виробленої продукції більша ніж вартість витрат на виробництво. Також вважається, що максимальна суспільна вигода досягається в тому разі, коли підприємства намагаються задовольнити перш за все бажання споживача, а не «потреби» суспільства, які диктуються урядом.
У цьому підрозділі розглядаються найуживаніші методи для оцінки капітальних проектів:
—чиста теперішня вартість;
—внутрішня норма дохідності;
—рентабельність;
—період окупності;
—дисконтований період окупності;
—дохідність (прибутковість) залученого капіталу;
—дохідність на акцію.
Теорія фінансового менеджменту стверджує, що мета фірми — створити якомога більше багатство. Багатство формується тоді, коли ринкова вартість виробленої продукції (товару) перевищує вартість ресурсів, витрачених на її виробництво. В оцінці капітальних проектів необхідно користуватися правилом чистої теперішньої вартості, яке стверджує, що проект є прийнятним, якщо теперішня вартість очікуваних додаткових грошових потоків перевищує теперішню вартість прогнозованих негативних гро¬шових потоків. Вивчення поведінки керівників показує, що вони переслідують цілі, пов’язані з обсягами продажу, часткою на ринку, кількістю робітників, зростанням активів, дохідністю залученого капіталу, збільшенням дохідності акцій та задоволенням власних амбіцій. Проте фундаментальними завданнями виробничого або торгового підприємства є створення багатства (благ); виробництво товарів і надання послуг, що споживаються (які коштують більше, ніж укладено в їхнє виробництво); управління проектами (вартих більше, ніж на них витрачено); створення позитивного грошового потоку заробляння грошей через задоволення потреб споживачів на конкурентних ринках. Менеджери створюють багатство, забезпечуючи перевагу ринкової ціни продукції над вартістю витрат. Гроші надходять від споживачів і йдуть на оплату праці, послуг, капітальних статей та на розрахунки з постачальниками. Усі проекти можуть бути оцінені визначенням чистих грошових потоків, що виникають на фірмі, з використанням правила чистої теперішньої вартості після того, коли буде враховано ризик і розподіл у часі грошових потоків, пов’язаних із проектом.
Метою фірми є створення максимального багатства використанням майбутніх ресурсів і таких, що вже існують, для виробництва товарів і послуг зараз і в майбутньому з вартістю, більшою ніж на них витрачена. Для того щоб створити багатство зараз, теперішня вартість прогнозованих грошових потоків має перевищувати теперішню вартість усіх прогнозованих негативних грошових потоків. Чиста теперішня вартість (NPV) проекту розраховується як сума всіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за певною ставкою дохідності, без дисконтованої вартості вкладених інвестицій. Правило чистої теперішньої вартості ілюструється такою формулою:
,
де Rt — очікувані чисті грошові потоки;
k — ставка дохідності, що вимагається від проекту;
С — початкова витрата капіталу, що здійснюється зараз (або ж теперішня вартість усіх витрат).
Іншими словами, чиста теперішня вартість — це сума всіх очікуваних грошових потоків (Rt) починаючи з року 1 (t = 1) до кінця життєвого циклу проекту (n), дисконтована за ставкою дисконтуван¬ня проекту k, зменшена на вартість коштів, інвестованих у проект.