Моніторинг реалізації інвестиційних проектів

Постійному нагляду підлягає річна програма завершення (про-довження) інвестиційного процесу, відстежуються місячні планові та фактичні обсяги інвестицій, будівельно-монтажних робіт, витрати на обладнання. Аналізується рівень використання власного капіталу, залучених і запозичених коштів, виявляються відхилення, обґрунтовується необхідність мобілізації внутрішніх ресурсів та використання інших джерел фінансування. На цьому етапі в процесі фінансового моніторингу вже можна оцінювати поточні показники ефективності інвестицій, розраховувати динамічну норму ефективності й порівнювати її з внутрішньою, визначати можливий очікуваний строк окупності інвестицій за умовами року експлуатації підприємства (черги), який підлягає фі¬нансовому моніторингу.

Моніторингу сприяє введення в дію, починаючи зі звіту за 1997 р., нових форм статистичної звітності, зокрема 2-КБ «Звіт про введення в дію об’єктів, основних фондів і освоєння капітальних вкладень».

Нині питання фінансування та державного кредитування регулюються нормативно-правовими актами органів центральної виконавчої влади. Зокрема, це Положення про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України, затверджене спільним Наказом Мінфіну, Мінекономіки й запроваджене для систематизації комплексу питань, пов’язаних з фінансуванням та кредитуванням капіталь¬ного будівництва і цільовим ефективним використанням державних коштів, та Положення про державне кредитування будов і об’єктів виробничого призначення, затверджене спільним Наказом Мінфіну та Мінекономіки від 26.06.96 зі змінами від 31.03.98, яке визначає порядок надання бюджетних кредитів безпосередньо міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади для фінансування підприємствами всіх форм влас¬ності пускових об’єктів, а також раніше розпочатих важливих новобудов виробничого призначення, технічного переоснащення й реконструкції діючих підприємств.

Для впорядкування процесу фінансування та державного кредитування капітального будівництва вважаємо за необхідне розробити єдиний нормативно-правовий акт, який регулюватиме всі питання щодо фінансування та державного кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України, зокрема передачі в державну власність часток (паїв, акцій) статутних фондів суб’єктів недержавної форми власності за отримання ними відповідних обсягів капітальних вкладень. Останнє доцільно врегулювати відомчим нормативним актом Мінекономіки, Держпідприємництва, Мінфіну та Фонду держмайна, як це й передбачено Планом заходів щодо стимулювання інвестиційної діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.98 №12, та здійснити його державну реєстрацію.

Поки що моніторинг державного будівництва здійснюють фінансуючі банки. Кредитні взаємовідносини між фінансуючими банками та позичальниками регламентуються нормативними актами Національного банку України й оформлюються кредитним договором, укладеним відповідно до рекомендацій Положення Національного банку України «Про кредитування». Фінансуючі банки не мають права використовувати бюджетні позики на інші цілі, тим більше, що за використання бюджетних позик встановлюється плата в розмірі 20 % річних від фактично профінансованих обсягів.

У свою чергу, позичальники повинні забезпечити цільове та своєчасне використання отриманої бюджетної позички та повернення її у визначені кредитним договором та положенням строки. За порушення умов кредитного договору фінансуючі банки застосовують до позичальників такі санкції:

—за використання бюджетної позички на цілі, не визначені кредитним договором, банк припиняє кредитування цих витрат, має право розірвати кредитний договір та інформує про це замов¬ника, Мінекономіки та Мінфін для прийняття рішення про дострокове повернення наданої бюджетної позики;

—у разі порушення планового строку будівництва кредитування продовжується до фактичного введення в дію об’єкта зі стягненням подвійної процентної ставки;

—за прострочені платежі стягується плата в розмірі 0,07 % суми заборгованості за кожен день простроченого платежу.Кошти позичальників, що надходять банкам за користування бюджетною позикою (проценти), перераховуються до державного бюджету в розмірі 60 %, а за застосування штрафних санкцій — 70 % цих сум; решта спрямовується на покриття витрат банків з обслуговування бюджетних позик.

Згідно з положенням про фінансування та державне кредитування будов і об’єктів виробничого призначення, фінансуючі банки щоквартально, не пізніше 25 числа наступного за кварталом місяця, подають Мінфіну й Мінстату звіт про використання бюджетних позик, надходження коштів від позичальників у рахунок погашення позик, сплату процентів за ними та штрафних санкцій.