Похідні цінні папери

,

де Впп — вартість контракту, укладеного з протилежною позицією.

Якщо ВМ > 0, то вона списується з рахунка фірми–продавця й зараховується на субрахунок фірми-покупця, а якщо ВМ < 0, то навпаки.

Обидві сторони, укладаючи ф’ючерсний контракт, очікують, що ціна на певні цінні папери в майбутньому зміниться.

Особливість такого контракту полягає в тому, що сторони зобов’язані виконати його умови. Тобто, якщо в день виконання контракту поточна ціна буде нижчою, ніж ціна поставки, покупець не має права відмовитися від своїх зобов’язань за контрактом і мусить заплатити за вказану в контракті кількість цінних паперів визначену контрактом суму. Продавець також не має права відмовитись від виконання своїх зобов’язань за контрактом, навіть якщо продає за ціною, менш вигідною, порівняно з поточною.

Отже, результат для кожної сторони може бути позитивним або негативним. Покупець мріє про те, щоб ціна на товар зросла, а продавець не хоче постраждати, якщо вона раптом знизиться. Покупець сподівається виграти на коливаннях цін, а продавець — застрахуватися від них. Якісні відмінності їхніх позицій і є підставою для укладання між ними ф’ючерсної угоди.

Опціон — це фінансовий інструмент (контракт), що не вважається обов’язковим, тобто інвестор може виконувати цю строкову угоду або ні. Це право (зумовлене сплатою певної суми премії) купити або продати фінансовий інструмент упродовж деякого періоду часу за встановленою ціною.Відповідно до пункту 1.27 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» операція з опціоном — господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності, що передбачає продаж (купівлю) опціону, тобто права придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності в будь-який момент протягом визначеного часу, з фіксацією ціни реалізації на день укладання (придбання) опціону.

Опціон на акції, наприклад, укладається між двома інвесторами, один з яких виписує його, а інший купує та одержує право в період обумовленого строку або купити за фіксованою ціною пев¬ну кількість акцій в особи, яка виписала опціон на купівлю, або продати їх особі, яка виписала опціон на продаж. Особливість опціону в тому, що в угоді купівлі-продажу об’єктом є не титул власності, тобто акція, а право на її придбання.

Покупець опціону за придбане ним право вибору сплачує продавцю винагороду — опціонну премію — і виконує або не виконує опціонний контракт залежно від рішення, прийнятого покупцем. Опціон виконується за ціною активу, зафіксованою в момент укладання контракту, яка є ціною виконання (ціною страйк).

За строками виконання розрізняють два види опціонних контрактів: американський та європейський. Американський опціон може бути виконаний у будь-який день до строку закінчення контракту. Європейський — лише в день виконання контракту.

Розрізняють також два види опціонів — опціон покупця — кол (call option) та опціон продавця — пут (put option).

За опціоном кол власник контракту отримує право, але не обо¬в’язок, на придбання вказаних у ньому цінних паперів (ф’ючерс¬них контрактів), починаючи від моменту придбання даного контракту та закінчуючи датою його виконання, за ціною, визначеною в ньому.

За опціоном пут власник даного контракту отримує право, але не обов’язок, на продаж вказаних у ньому цінних паперів, починаючи від моменту придбання опціонного контракту та закінчуючи датою його виконання, за ціною, визначеною в ньому.

Інвестор, який купує опціон покупця або продавця, є «власником» опціону, друга сторона за опціонним контрактом є його «автором».

Слід особливо підкреслити, що власник опціону купує право придбати або продати певний пакет цінних паперів, указаний в опціонному контракті, а «автор» — обов’язок продати або купити цей пакет у нього. Це означає, що власник опціону може відмовитись від свого права, тоді як автор повинен дотриматися зобов’язання. У цьому полягає основна різниця між ф’ючерсними та опціонними контрактами. За ф’ючерсом обидві сторони мають обов’язки та не можуть від них відмовитися.