Похідні цінні папери

Оскільки біржа дає гарантії свої членам із забезпечення угод, що укладаються на ній, то ці гарантії вона повинна чимось забезпечити. Тому учасники ф’ючерсного контракту за його укладання, незалежно від позиції, повинні внести певну заставу у вигляді грошової суми — початкової маржі, яка надходить на спеціальний рахунок — маржовий.

Величина початкової маржі встановлюється розрахунковою палатою (біржею) і може змінюватися залежно від її цілей. За визначення величини маржі враховуються такі чинники:

•максимальні відхилення ціни активу, що лежить в основі контракту, за минулі періоди;

•можливість спеціального зниження початкової маржі, якщо біржа бажає залучити учасників на ринок цього контракту.

Біржею встановлюється також і мінімальна величина початкової маржі. Залишок на маржовому рахунку клієнта не може бути меншим за мінімальну величину початкової маржі.

Кількість грошей, які є на маржовому рахунку, визначається кількістю позицій, які може відкрити учасник ф’ючерсних торгів. Наприклад, якщо на його маржовому рахунку є 1000 грн, а мінімальний розмір початкової маржі 10 грн, то учасник може відкрити 100 позицій (будь-яких) за ф’ючерсами.

За зменшення залишку на рахунку до мінімальної величини маржі (з урахуванням відкритих позицій) розрахункова палата вимагає від учасника поповнення маржового рахунка. В іншому разі воно проводиться за рахунок гарантійного внеску.

Гарантійний внесок робиться учасником торгів за укладання договору з розрахунковою палатою, а його величина та форма оплати встановлюються біржею.

Ціна, за якою укладається ф’ючерсний контракт, називається ф’ючерсною. Вона є котирувальною величиною, що змінюється за конкретними контрактом від сесії до сесії та в її період.

За результатами кожної торгової сесії розраховуються такі ціни: ф’ючерсна ціна закриття (за останніми перед закриттям угодами) та середня ф’ючерсна ціна. Ці ціни використовуються розрахунковою палатою щодня для перерахунку за ф’ючерсними угодами.

Суму, яка в результаті зміни розрахункової ціни ф’ючерсного контракту виграється або програється учасниками угоди та розраховується щодня, називають варіаційною маржею. Вона визначається залежно від стану контракту так:

,

де ВМ1 — варіаційна маржа за позицією, що відкрита в ході цієї торгової сесії й залишається відкритою після її закінчення;

Вт — вартість контракту за розрахунковою ціною цієї торгової сесії;

Вз — вартість контракту в момент закриття позиції.

Варіаційна маржа за позицією, яка відкрита в одну з поперед¬ніх сесій і залишається відкритою в цій торговій сесії, розраховується так:

,

де Вп — вартість контракту за розрахунковою ціною попередньої торгової сесії.

Варіаційна маржа за позицією, яка відкрита в одну з поперед¬ніх торгових сесій і закрита в даній укладанням контракту з протилежною позицією, розраховується так: