Проблеми ринку цінних паперів

4.Впровадження міжнародних операцій.

5.Встановлення зв'язків між іноземними й іншими Центральними депозитаріями.

Центральні депозитарії, що знаходяться в процесі становлення

1.Створення методологічних основ стабільності та зниження ризиків на фондовому ринку і залучення іноземних інвестицій.

2.Створення методологічних основ та стандартів депозитарного обліку і оптимальних умов для роботи Центральних депозитаріїв.

3.Підвищення ліквідності / оборотності ринку.

4.Розвиток інформаційно -технологічних систем.

5.Модифікація та уніфікація існуючих методів роботи у сфері операцій із цінними паперами.

Цінні папери в документарній формі можуть бути знерухомлені в депозитарній організації або можуть бути дематеріалізовані (тобто існувати тільки у виді записів на електронних носіях).

Рівень відповідності Центральних депозитаріїв дев'ятьом рекомендаціям Групи 30-ти виражений в різноманітності і якості їхніх розрахункових систем. Виняткове значення має Рекомендація 3 (Центральні депозитарії), найвищий рівень відповідності. Найнижчий рівень відповідності - Рекомендація 2 (торгова звірка для непрямих учасників). У середньому Центральні депозитарії відповідають 6 -7 рекомендаціям.

Більше 41% Центральних депозитаріїв у світі прийняли рішення про те, що немає необхідності в наданні власникам цінних паперів у їх фізичній формі. При цьому облік цінних паперів і прав власності здійснюється у вигляді електронних записів. 31% Центральних депозитаріїв здійснюють знерухомлення, у той час як транзакції проводяться через електронну розрахункову систему без фізичного переміщення цінних паперів. Інші 28% Центральних депозитаріїв зберігають цінні папери як у електронній, так і в знерухомленій формі.Найчастіше доступ інвесторів до Центрального (Національного) депозитарію здійснюється через зберігача (89%). Це цілком відповідає нормам Закону України “Про Національну депозитарну систему й особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”.

Вибір найкращого методу доступу повинний визначатися функціональними складовими кожного локального Центрального депозитарію. Навіть якщо правила локального членства дозволяють прямий доступ інвесторам, це може бути не дуже вигідним, і більш доцільним варто вважати доступ у Центральний депозитарій через локального агента, який завжди є членом Центрального депозитарію.

Більшість (52%) депозитаріїв мають власника в одній особі (або у власності локальної фондової біржі, або в державній формі власності і включаючи власність центрального банку). 79% Центральних депозитаріїв мають розвинуту систему зв'язку і повідомлень з учасниками, яка використовується для підтвердження права власності цих учасників. З числа Центральних депозитаріїв, які мають такі розвинуті системи, у середньому 90% допущенних учасників спілкуються за допомогою цих систем.

Усе більше зростає роль Центральних депозитаріїв у міжнародних розрахунках і клірингу.

Як правило, на локальному ринку Центральний депозитарій і клірингове агентство - це одна юридична особа. Центральні депозитарії здійснюють звичайне обслуговування операцій на ринку цінних паперів, проте починають брати на себе також функції банків і брокерів. Для проведення необхідних кредитних операцій більшість Центральних депозитаріїв мають статус банку.

Окрім зберігання цінних паперів і розрахунків через електронну систему, Центральні депозитарії здійснюють 52 різноманітних функцій і видів обслуговування.

Деякі функції Центрального депозитарію