Цінні папери - майно чи зобов’язання?
По друге, для інвесторів важлива однаковість та незмінність комплексу прав, закріплених за цінним папером протягом усього часу існування цінних паперів.Дійсно, купуючи цінний папір інвестор повинен чітко знати, які права він отримує. Однак, тривалий час ідея закріплення у однакових цінних паперах однакових прав не знаходила свого відображення в законодавчих і нормативних документах. Тому в Україні існували певні проблеми із реєстрацією цінних паперів. Або цінні папери, які засвідчували різні права, реєструвалися разом, або, цінні папери, які засвідчували однакові права, реєструвалися окремо.
Тільки після прийняття Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” і визначення в ньому поняття випуск цінного паперу ця проблема нарешті була вирішена. Відповідно до законодавства випуск цінних паперів - зареєстрована у встановленому порядку сукупність цінних паперів одного емітента з одним державним реєстраційним номером, що можуть мати різні умови емісії, але надають однакові права. Поняття “випуск цінного паперу” дозволило визначити цінні папери як сукупність фінансових інструментів, які незалежно від часу придбання надають їх власнику однакові права. Випуск цінних паперів можливо застосовувати до цінних паперів таких, як акції, облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання та ощадні сертифікати. У російському законодавстві такі цінні папери віднесені до емісійних. Однаковість прав у таких цінних паперах дозволяє їх застосовувати у публічному обігу.
По трете, цінні папери повинні чітко ідентифікуватися за їх унікальним номером.
Коли мова іде про грошові кошти все зрозуміло. Емітована певною державою валюта ідентифікується за своєю назвою (німецька марка, долар США, ЕВРО) та трьохзначним кодом (DEM, USD, EUR). Замість “гривня” дивно було б почути “грошова одиниця України, емітована Національним банком України”. Цінні ж папери поважно ідентифікуються за їх повним ім'ям - "акція проста іменна емітована таким-то підприємством і надає такі-то права". В процесі обігу така складна ідентифікація може призвести до непорозумінь. Відповідно до міжнародних норм та вимог міжнародного стандарту ISO 6166 цінні папери із однаковими правами ідентифікуються за своїм унікальним ім'ям - 12 розрядним міжнародним ідентифікаційним кодом (ISIN), який в Україні призначає Національний депозитарій України.
Які ж саме інструменти є цінними паперами?
Здавалось питання не є актуальним бо Законом України “Про цінні папери та фондову біржу” було визначено, які саме інструменти є цінними паперами. Відповідно до цього Закону в Україні можуть випускатися такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання республіки, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі, приватизаційні папери.
Цей перелік дещо відрізняється від переліку цінних паперів, який використовується у міжнародній практиці. Враховуючи стратегічний шлях України на інтеграцію національної економіки до європейських та міжнародних ринків важливо оцінити та врахувати досвід розвинутих країн щодо визначення фінансових інструментів.
В розвинутих країнах вже давно стало необхідним чітке визначення фінансових інструментів. Нажаль дуже часто учасники різних ринків використовували однакову термінологію для інструментів, які мають зовсім різні ознаки. Ця проблема ще більше посилювалася, коли учасники ринку виходили за межі своїх національних ринків. Тут вони натрапляли на ті ж самі слова для опису інструментів, які мають досить значні відмінності в ознаках ніж ті, до яких вони звикли у своїй країні. Це заплутувало і збивало іноземних учасників.
З метою вирішення низки проблем, що хвилювали фінансові кола протягом останніх десятиріч було розроблено стандарт ISO 10962 "Класифікації Фінансових Інструментів (CFI)". Стандарт CFI відображає характеристики, які визначаються при випуску фінансового інструменту в обіг і залишаються незмінними протягом усього його існування. Відповідно до вимог стандарту його запроваджує організація, яка відповідає за присвоєння ISIN кодів. Тобто, в Україні CFI кодифікацію має здійснювати Національний депозитарій України.
Система стандарту CFI складається із набору кодів, перший з яких визначає види фінансових інструментів - акціонерний капітал, боргові зобов'язання, права, опціони, ф'ючерси.
До акціонерного капіталу стандартом віднесені фінансові інструменти, що представляють інтерес в економічному суб'єкті чи спільному фонді активів. Це так звані пайові цінні папери, які засвідчують пайову участь у власному капіталі емітента. Вони надають їх власнику право на участь у розподілі майна у разі ліквідації емітента, на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів та участь в управлінні справами емітента. За українським законодавством до таких інструментів можливо віднести прості, привілейовані акції та інвестиційні сертифікати.До боргових зобов'язань стандартом віднесені фінансові інструменти, що свідчать про гроші, які заборгував емітент власнику на зазначених раніше умовах. За українським законодавством до таких інструментів можливо віднести облігації, казначейські зобов'язання України, ощадні (депозитні) сертифікати.