Загальна хімія
ідею пошуку спорідненості всіх хімічних елементів. Ця теоретична й експерементальна робота зумовила видатне відкриття всесвітнього значення – відкриття періодичного закону у 1869 р., коли Менделєєву було 35 років.
Одночасно Менделєєв проводив велику громадську роботу. За його ініціативою у 1868 р. було створено Російське фізико-хімічне товариство, де він уперше доповів про відкриття періодичного закону.
У 1890 р. під час студентських заворушень Д. І. Менделєєв підтримав студентів, виступив на їх захист за , що дістав грубу одповідь від царського міністра освіти і змушений був залишити університет. Проте його наукова і практична діяльність на цьому не припинилась. Він розробляв питання господарського розвитку країни, брав участь у складанні митних тарифів, став організатором і першим директором Головної палати мір і ваги тощо.
Багатогранна діяльність Д. І. Менделєєва була тісно зв’язана з розвитком науки, освіти та економіки України. Відомі його широкі зв’язки з багатьма передовими українськими та іншими вченими особливо Київського і Харківського університетів.
Д. І. Менделєєв приділяв велику увагу організації вищої освіти, зокрема, брав активну участь у створенні Київського політехнічного університету (1898 р.). У 1903 р. він був головою екзаменаційної комісії першого випуску інженерів та агрономів цього вузу.
Д. І. Менделєєв плідно працював над розвитком вугільної промисловості в Україні. Після перебування на Донбасі, де він вивчав питання видобування і транспортування кам’яного вугілля, Д. І. Менделєєв висунув нову для того часу ідею підземної газифікації вугілля, яку в перше було втілено в життя у 1937 р. у м. Горлівці.
У 1907 р. Д. І.Менделєєв помер. Тисячні юрби народу проводжали його в останню путь. Попереду траурної процесії несли періодичну таблицю хімічних елементів. В особі Менделєєва світ втратив блискучого різнобічного вченого, ідеї якого продовжують жити. Їх розвивають вчені нашої України і закордонних країн.
Періодична система хімічних елементів.
Ви вже знаєте, що Д. І. Менделєєв виявив взаємозв’язок усіх хімічних елементів у єдиній природній системі і сформулював періодичний закон. Одним із способів графічного зображення періодичного закону і періодичної системи елементів є створена ним таблиця для побудови таблиці Д. І. Менделєєву довелося припустити інші значення валентності та відносних атомних мас майже у 20 елементів. Так, більшість учених вважали Берилій тривалентним елементом, а його відносну атомну масу такою, що дорівнює 13,5. Однак за сукупність властивостей Д. І. Менделєєв відніс Берилій до двовалентних елементів і розмістив його в періодичній системі між Літієм з відносною атомною масою 7 і Бором із відносною атомною масою 11, зробивши висновок, що відносна атомна маса Берилію повинна дорівнювати приблизно 9. Пізніше експериментальні дослідження довели справедливість припущення Д. І. Менделєєва.
Будуючи періодичну систему, Д. І. Менделєєв залишив багато клітинок вільних. Серед 63 відомих тоді елементів ще не було таких, за величиною відносних атомних мас і сукупністю властивостей могли б зайняти ці місця. Тим самим він довів, що повинні існувати елементи, котрі в той час були ще невідомі. Він дійшов висновку, що їхні властивості мають бути проміжними між властивостями сусідніх елементів, що стоять вище й нижче у тій самій групі. Це такі елементи як Галій Ga, Германій Ge, і Скандій Sc. Д. І. Менделєєв назвав їх відповідно екаалюмінієм, екасиліцієм і екабором.
Тріумфом періодичного було відкриття у 1875 р. французьким ученим Леком де Буабодраном нового елемента, названо Галілеєм( на честь стародавньої назви Франції). Властивості Галію, визначені експериментально, повністю збігалися з властивостями екаалюмінію, передбаченими Д. І. Менделєєвим.
Протягом наступних 15 років передбачення Д. І. Менделєєва блискуче підтвердились: були відкриті прості речовини, утворені передбаченими ним елементами.
Однак наприкінці ХІХ ст. були відкриті інертні гази (He, Ne, Ar, Kr, Xe). Для них не було вільних клітинок у таблиці. Тому їх відкриття стало