Корозійна стійкість металічних конструкційних матеріаліву нітратних розчинах

2.Місцева корозія або корозія плямами.Руйнування, викликані корозією, займають не всю площу, а залишають більші або менші ділянки поверхні металу, не захоплені корозією. Корозія має вигляд плям неправильної форми, розкиданих на кородуючій поверхні. При описанні випадків місцевої корозії важливо вказати, яку приблизно частину всієї поверхні займають корозійні плями, оскільки це дає уявлення про ступінь зосередженості корозії. Глибина місцевих уражень також є важливою характеристикою корозійного руйнування. Тут можуть зустрічатись два основних типи. Перший тип показує, що корозійна пляма в перерізі має всюди майже однакову глибину. Другому типу відповідає пляма рівномірної глибини з окремими значно більш глибокими ділянками. Перший тип при розвитку корозії часто переходить в другий. Зрозуміло, що другий тип більш небезпечний.

3. Якщо корозійна пляма має порівняно обмежену площу, але глибина її велика, то такий вид руйнування виділяють в окремий тип, що називається піттінгом, або корозійною виразкою. Переріз через корозійну виразку показує, що вона являється відносно глибокою, іноді наскрізною “ямою” в металі з різко окресленими краями. Іноді, особливо якщо виразка розміщена в зоні корозійної плями, краї її чітко не обмежуються. Справжній розмір руйнування металу у випадку корозійної виразки може бути більшою мірою визначений тільки після ретельного видалення продуктів корозії, які часто заповнюють корозійну виразку і цим маскують її глибину.

4. Іноді ділянка, вражена корозією скорочується до розмірів “крапки”, тобто до 0,7-1,2 мм. Корозійні крапки розкидані по поверхні, враженій корозією, на деякій відстані одна від одної. Нерідко корозійна “крапка” має вигляд невеликої плямки, в свою чергу оточеної кільцем або кільцями.

Глибина корозійної “крапки” може змінюватись в досить широких межах – від неглибоких ямок до повного “прошивання” крапкою металу наскрізь. В останньому випадку корозія носить назву окрізної або “перфоруючої”.

Неважко зрозуміти, що тип 3, 4 представляє собою тип 2 з прогресивно зменшеним розміром плями, а отже, зі збільшенням зосередженості і, відповідно, інтенсивності корозії.

5.Особливий тип корозійного руйнування являє собою міжкристалітна корозія. В цьому випадку корозія поширюється вглибину металу по границях кристалів, що складають метал. Корозія руйнує границі між кристалітами і продукти корозії знаходяться тут же, залишаючись таким чином всередині металу. Часто цей вид корозії не змінює зовнішнього вигляду виробу. Однак метал, ніби здоровий по вигляду, є іноді настільки зруйнований міжкристалітною корозією, що не в стані витримати деякі серйозні механічні навантаження (особливо удари) і легко може бути розломаний руками. Тому, міжкристалітна корозія є найбільш небезпечний вид корозії. Особливо часто цьому виду корозії підлягають алюмінієві сплави.

6.Особливий тип руйнування представляє також так звана підповерхнева корозія, що часто зустрічається на алюмінієвих сплавах. У цьому випадку корозійне вогнище приховане під поверхнею металу і з’єднане вузьким ходом, по якому і просувалась дія корозійного агента.

Різні види корозійних руйнувань не виключають один одного і часто присутні на одній металічній поверхні одночасно. Наприклад, суцільна корозія може супроводжуватись міжкристалітною. Буває і так, що одна частина поверхні зайнята суцільною корозією, а друга – корозійними плямами. Взагалі можливі самі різноманітні комбінації типів корозійного руйнування.

2.ДОСЛІДЖЕННЯ КОРОЗІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ВУГЛЕЦЕВОЇ СТАЛІ СТ3

У РОЗЧИНАХ НІТРАТІВ КАЛІЮ І МАГНІЮ ПРИ ТЕМПЕРАТУРІ 20-115ОС

2.1.Методика лабораторних досліджень.

Дослідження корозійної стійкості вуглецевої сталі Ст3 у водних розчинах нітратів калію і магнію проводили на спеціально зібраній установці. (Рис.2.1). Конструкція її дозволяє проводити одночасно дослідження до 30-40 зразків при різних температурах. Підтримання постійного рівня розчину і постійної його концентрації досягалось застосуванням зворотнього холодильника. Завдана температура агресивного середовища підтримувалась автоматично спеціальним пристроєм від контактного термометра. Тривалість досліджень складала 200-240 год. При температурах 20, 40, 60, 80, 100,115оС.