Корозійна стійкість металічних конструкційних матеріаліву нітратних розчинах

ЗМІСТ

Вступ

1.Літературний огляд корозійної стійкості металічних

конструкційних матеріалів у нітратних розчинах.

2.Дослідження корозійної стійкості вуглецевої сталі

Ст3 у розчинах нітратів калію і магнію при

температурі 20-1150С.

2.1.Методика лабораторних досліджень.

2.2.Результати досліджень корозійної стійкості вуглецевої

сталі Ст3 у 15, 30, 50% розчинах нітратів калію і

магнію при температурі 20-1150С.

Висновки.

Література.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

Корозійна стійкість металічних конструкційних матеріаліву нітратних розчинах.

В водних розчинах корозія багатьох металів часто супроводжується виділенням водню. Корозійна активність таких розчинів сильно залежить від рН, а також від перенапруги водню і властивостей продуктів окислення металу. [15] Якщо останні нерозчинні, то осаджучись на поверхні металу, вони захищають його від подальшого підходу деполяризатора. Тобто, утворення нерозчинних продуктів корозії приводить до зниження швидкості корозійного процесу.

РН впливає на швидкість електрохімічної корозії металів, змінюючи потенціал катодних деполяризаційних реакцій, в яких беруть участь Н+ ОН-іони, на розчинність продуктів корозії і можливість утворення захисних плівок на поверхні кородуючого металу, а також на перенапругу електродних реакцій [17,18].

Всі метали по залежності швидкості електрохімічної корозії від рН розчину можна поділити на 5 груп:

1)метали, достатньо стійкі як в кислих так і в лужних розчинах (Au, Pt, Ag), швидкість корозії яких практично не залежить від рН;

2)метали, малостійкі в кислих, недостатньо стійкі в нейтральних і корозійностійкі в лужних розчинах (Mg, Mn, Fe);

3)метали, нестійкі в кислих, але корозійностійкі в лужних розчинах (Ni, Co, Cd).

4)метали, корозійностійкі в кислих, але нестійкі в лужних розчинах (Ta, Mo, W), що обумовлено кислим характером їх захисних плівок.

5)метали, корозійностійкі в нейтральних розчинах, але нестійкі в кислих і лужних розчинах (Tn, Al, Sn, Pb, Be, Cu), що обумовлено амфотерними властивостями їх захисних окисних і гідроокисних плівок, розчинних в кислотах і лугах.