Алюміній

Моосу близько 3.

З окісних мідних руд найбільше значення має червона мідна руда. Красна мідна руда, чи куприт,-мінерал крас-

ного кольору, що має хімічний склад Cu O зі змістом 88,8% Cu. Твердість по Моосу 3,5-4. Ц-багата мідна руда.

Мідь можна одержати пірометаллургічним і гідрометалургійним спосабами. Найбільше розповсюдженним у сучасній практиці є пирометаллургічний спосіб.

Багаті окислені руди зі змістом міді 3-5% і більш піддають безпосередній плавці. Руди із середнім змістом міді (1-2%) і всі комплексні руди, до складу яких входять цинк, свинець, нікель і інші метали, включаючи шляхетні, перед плавкою проходять збагачення. Найбільше широко його здійснюють флотаційним методом, що дозволяє почити концетрат з 15-30% Cu.

Багату чи руду концетрат спочатку обпалюють при 600-700 C для видалення надлишку сірки й утворення окислів заліза, а потім переплавляють у відбивних печах. При переплавлянні виходить ще не мідь, а мідний штейн, що складається із сірчистих з'єднань міді і заліза. У ньому міститься приблизно 20-25% Cu, 20-40% Fe і 22-25% S. Мідний штейн у рідкому виді надходить на подальшу переробку для одержання чорнової міді.

Чорнову мідь одержують у горизонтальних конвертерах шляхом продування повітря через розплавлений штейн. У першій стадії процесу минаючий через розплав кисень окисляє залізо й окисли, що виходять, з'єднуючись із кремнеземом, утворять шлак:

2Fe + 3O + Si2Fe Si + 2SO .

Ці реакції проходять з виділенням великої кількості тепла, тому ніякого додаткового підігріву ванни не потрібно. Шлак видаляють.

Друга стадія процесу складається з двох етапів і приводить до одержання чорнової міді:

Cu S + 1,5O Cu O + SO ;

Cu S + 2Cu O 6Cu + SO .

Тривалість конвертування штейну, що містить 24% Cu, при ємності конвертора 40 т складає близько 15 год., а при більш великих конверторах 25-30 ч.

Готову чорнову конверторну мідь розливають у металеві форми (ізложниці) і одержують злитки. Ця мідь ще непридатна для технічних цілей, її необхідно піддати вогневому чи електролітичному рафінуванню.При вогневому методі через чорнову мідь у полум'яних відбивних пічах під тиском продувають повітря, кисень якого випалює домішки. Цей метод застосовують для одержання міді не особливо високої чистоти й у тих випадках, коли мідні руди, з яких приготовлена чорнова мідь, містить мізерно малу кількість шляхетних чи металів не містять їх зовсім. При цьому способі вони не витягаються, а цілком залишаються у вогневій міді, що виходить.

В даний час у більшості випадків застосовують електролітичне рафінування, що забезпечує більш повне очищення міді від домішок і дозволяють більш повне очищення міді від домішок і витяг шляхетних металів, що дозволяє. Використовують також послідовне комбінування більш дешевого вогневого способу з електролітичним.

При електролітичному рафінуванні у ванну з електролітом опускають аноди, у якості яких служить підлягаюча очищенню мідь з домішками, і катоді-тонкі (0,5-0,7 мм) аркуші чистої міді. Перші з'єднують з позитивним полюсом, а з негативним. При пропущенні струму мідь анода спочатку переходить в електроліт у виді позитивно заряджених іонів, а потім осаджується на катодах, що виймають через кожні 10-12 днів по досягненні маси 60-90 кг.

Домішки, що знаходяться в аноді, частково розчиняються в електроліті, частково переходять у шлам-нерозчинний осад.

Електролітну катодну мідь для переплавляння в дріт, аркуші й інші вироби переплавляють у плавильних печах і розливають у злитки різної зручної для прокатки форми.